Меню розділу

 

Ужгородський музичний коледж імені Д.Є. Задора

ІІ Відкритий конкурс піаністів

імені Дезидерія Задора

22-25 березня 2018 р.

деталі в розділі "Про коледж"

 

 

Ужгородський музичний коледж імені Д.Є. Задора

V Регіональний конкурс хорових диригентів

23 лютого 2018 р.

деталі в розділі   "Про коледж"

 

  

2017 рік —

Рік Японії в Україні

 

2017 рік —

Рік Української революції

1917-1921 рр.

 

 

ФОЛЬКЛОРИСТИЧНА ОСІНЬ 2017 РОКУ НА УКРАЇНІ

Цьогорічна осінь виявилася надзвичайно багатою на Міжнародні фольклорно-музикознавчі форуми, присвячені ювілейним датам. Так, 28-29 вересня  в Ужгороді  пройшла ІІ Міжнародна конференція «Володимир Гошовський і Закарпаття», присвячена 95-літтю від народження видатного українського  етномузиколога; 26-27 жовтня у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулися традиційні «Колессівські читання»; 28 жовтня Міжнародною конференцією  етномузикознавці відзначали 25-ліття Проблемної науково-дослідної  лабораторії музичної етнології Львівської національної музичної академії імені М.Лисенка, а 3 листопада  в столиці України в Національній музичній академії України імені П.Чайковського в рамках Міжнародної конференції «Україна. Європа. Світ» усі засідання етномузикознавчої секції присвячувалися 25-річчю діяльності Проблемної науково-дослідної лабораторії етномузикології.

 Плавно географічно переміщуючись із заходу – в серце столиці, наукові форуми вирізнялися тематикою і зафіксували головні фольклористичні  події України 2017 року.  Кожна з конференцій включала свої «родзинки», виявлялася надзвичайно цікавою і насиченою. Закарпатська – висвітлювала  постать В.Гошовського, проблеми  автентичного виконавства та окремі жанри народної музики Закарпаття, львівські «Колессівські читання» сконцентрували увагу на питанні видавничої справи та специфіці упорядкування фольклористичних нотних збірників, друга львівська конференція відзвітувала про зроблену роботу Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології  Львівської національної музичної академії імені М.Лисенка  за останні 25 років; київська –  характеризувалася різноплановістю, широкою географією  польових досліджень, блискуче підготовленими  цікавими темами і в контексті ювілею виявляла творчі зв’язки Кафедр музичної фольклористики України. Приємно, що майже у всіх цих подіях активну участь брав Ужгородський музичний коледж імені Д.Є.Задора.

  Оскільки Міжнародна  конференція «Володимир Гошовський і Закарпаття» вже висвітлена на нашому сайті, тому поділюся враженнями від поїздок на Міжнародні наукові форуми, присвячені 25 річчю двох етномузикознавчих лабораторій провідних національних музичних академій України – львівської та київської. 

Про Міжнародну конференцію з нагоди 25-ліття

Проблемної науково-дослідної лабораторії  музичної етнології

Львівської національної музичної академії імені М.Лисенка

 

ПНДЛМЕ ЛНМА ім. М.Лисенка нині перетворилася на потужній науковий центр з дослідження народної музики західного терену України. На відзначення її 25-літнього ювілею  на Міжнародну конференцію з’їхалися науковці із Америки – доктор музики Тарас Брилинський, з Литви – професор Рімантас Слюжинскас; на скап-зв’язок зі США вийшов на зв’язок доктор музики Антоній Поточняк, зібралося багато докторів та кандидатів мистецтвознавства, магістрантів, студентів, приїхали колишні завідувачі Кабінетом народної музики Львівської консерваторії,  гості з різних куточків України. Від ректорату був присутній проректор з наукової частини відомий галицький композитор Віктор Камінський.

Перше засідання розкрило історію та основні здобутки Проблемної  науково-дослідної лабораторії  музичної етнології Львівської національної музичної академії імені М.Лисенка. Йшлося про наукову та видавничу діяльність, про графо- та  нотоархіви, про інструментальну музику у студіях та фоноархівах, про багату  конференційну  діяльність, про міжнародну наукову співпрацю. Усі ці доповіді склали вражаючий своєю масштабністю звіт.

Друге засідання присвячувалося діяльності завідувачів Кабінету фольклору та ПНДЛМЕ, а також виявленню зв’язків  та форм співпраці Національної музичної академії України імені П.Чайковського, Вільнюського та Львівського національних університетів, Ужгородського музичного коледжу імені Д.Є.Задора з цією науковою інституцією.

Круглий стіл перетворився на своєрідний вечір спогадів.

В Ужгородський музичний коледж імені Д.Є.Задора запрошення на участь у цій конференції надійшло особисто від завідуючої Кафедри музичної фольклористики, доктора мистецтвознавства Ірини Довгалюк. Оскільки краянам  цікавим є зміст доповіді, пов’язаної із Закарпаттям, детальніше зупинюся на ній.  Доповідь автора даних рядків «Вплив ПНДЛМЕ на активізацію музично-фольклористичних процесів на Закарпатті» розкривала здобутки наукових «онуків» В.Гошовського, котрі утворили два основних осередки: Закарпатський краєзнавчий музей (Віктор Шостак) та Ужгородський музичний коледж імені Д.Є.Задора (Віра Мадяр-Новак). Йшлося про те, що для закарпатського навчального закладу викладачі-фольклористи стали кураторами і прикладом для наслідування. Участь у львівських конференціях перетворилася на своєрідні курси підвищення кваліфікації з музичного фольклору, сприяла розширенню знань та налагодженню  музично-фольклорної роботи з викладачами ШЕВ, адже в них – лише  5 хвилин відводилося короткому висвітленню своєї теми, а аж 20 хвилин – відповідям на запитання фольклористів України та зарубіжжя).

  Останні 25 років для Ужгородського музичного коледжу характеризувалися активною участю у Республіканських та Міжнародних конференціях. Їх виявилося більше 60-ти. Серед них –  десять конференцій дослідників народної музики червоноруських та суміжних земель (Львів), шість «Колессівських читань»  (Львів), шість Міжнародних конференцій «Слов’янська мелогеографія» (Київ), конференції «Молоді музикознавці» (Київ), «Україна. Європа. Світ» (Київ), «Чехи в Закарпатті» (Ужгород) і т.д. Автором даних рядків  було опубліковано бл.70 статей, з яких понад 20 –ваківських. До наукової роботи залучено творчу молодь. На республіканські та міжнародні конференції викладачем музичного фольклору підготовлено понад 40 студентських робіт  (майже усі вони з публікаціями). [З них 5 – отримали право на публікацію у ваківському збірнику  «Київське музикознавство», близько 25 робіт отримали відзнаки, тобто доповідачі стали призерами міжнародних конференцій «Молоді музикознавці України»].    

На базі навчального закладу  з 2002 до 2017 років проведено 5 фольклорних конференцій (до 100-річчя Д.Задора, до 100-річчя Ю.Костя, до 80-річчя, 86-річчя та 95-річчя В.Гошовського, причому останні дві переросли у  Міжнародні). В.В.Мадяр-Новак розроблено навчальні програми «Народна музична література» (для ШЕВ), «Запис і розшифрування музичного фольклору» (для Ужгородського музичного училища), які були рецензовані і рекомендовані до навчального процесу Кафедрою фольклористики ЛНМА ім. М.Лисенка. Програма «Регіональний фольклор» та «Збірник закарпатських  народний пісень» отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки». Упорядковано збірник «Володимир Гошовський і Закарпаття».  Створено навчально-методичний фільм «Великодні ігри Закарпаття». Стимулом і каталізатором усіх цих подій служили ПНДЛМЕ та Кафедра музичної фольклористики ЛНМА імені М.Лисенка. Тому усі наші здобутки стали результатом роботи Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка, адже науковці Львову активно підтримують Закарпаття.

Цікаво, що в обговоренні доповідей львівських науковців брав участь студент 4 курсу спеціалізації «Теорія музики» нашого закладу  – Олександр Воєводін.

 

Про етномузикознавчу секцію

Міжнародної конференції «Україна. Європа. Світ», що проходила

у Національній музичній академії України імені П.Чайковського

 

Цей науковий форум був надзвичайно цікавим. Присвячення його 25-річчю діяльності ПНДЛ етномузикології НМАУ ім.. П.Чайковського додавало особливої святковості. Виступи провідних фольклористів України з Києва, Харкова, Дніпра, Рівного, Хмельницького, Сум, Ужгорода; майстер-клас професора Литовської академії музики та театру  Рітіса Амбразявічуса  «Дослідження артикуляції та вокальної техніки народної музики акустичними методами», лекція Андрія Вовчака в рубриці «Міждисциплінарний діалог: «Аналіз пісенного тексту: філологічний та етномузикологічний підходи», виступи студентства з дослідженням окремих аспектів народної музики (так звана «Молода етномузикологія»), перегляд фільму «Хоробра сімнадцятка» (про ансамбль бандуристів, створений Гнатом Хоткевичем) та спілкування з одним із авторів фільму Юліаном Китастим, фольклорний концерт «Музика українського традиційного бенкету» з участю етногуртів «Древо», «Божичі», Володар, «Надобридень», «Чорноморці», «Бабський козачок», «Серпанок» – усе це склало незабутні і яскраві враження. В пам’яті зафіксувалося щире захоплення і натхнення творчої молоді, прекрасні лекції і майстер-класи, чудове автентичне виконання, залучення присутніх  до пошуків наукового пояснення тих чи інших явищ. 

 Від Ужгородського музичного коледжу в роботі конференції брала участь автор даних рядків з темою «Володимир Гошовський та музичний фольклор Закарпаття». Доповідь унаочнювалася картами поширення тих чи інших музичних явищ, відео сюжетами та прослуховуваннями фрагментів звукозаписів В.Гошовського із закарпатським музичним фольклором.  В обговоренні цієї теми активну участь взяли професор Євген Єфремов, кандидат мистецтвознавства Юрій Рибак та інші.

Фольклористичні міжнародні конференції 2017 року вже позаду. Але враження не згасають. І користь від них величезна.

Приємно, що на цьому «осінньому фольклористичному тлі» ужгородська конференція була дуже високо оцінена  фахівцями і отримала широкий резонанс в різних куточках нашої держави. Відеоматеріали з «Володимир Гошовський і Закарпаття» ілюструються в різних вищих навчальних закладах  України, а етномузикологи вже з нетерпінням чекають наступного наукового форуму, присвяченого 100-річчю від дня народження В.Гошовського. А це означає, що Закарпаття органічно влилося  в загально-фольклористичні вітчизняні процеси. Дай, Боже, усім сил і натхнення в благородній справі пізнання народномузичних скарбів.

 

Віра Мадяр-Новак – викладач музичного фольклору

Ужгородського музичного коледжу імені Д.Є.Задора,

лауреат премії імені Д.Є.Задора