Враження студентки ІІІ курсу спеціалізації «Теорія музики» Кромпотич Євгенії від конференції, в якій вона приймала участь


Боже, Боже, яка то є велика потреба музикові  й разом
 народникові повештатися поміж селянським людом,
зазнати його світогляд, записати його перекази,
споминки, згадки, прислів'я, пісні й спів до їх! Вся
ця сфера,  як воздух чоловікові, потрібна, без неї
гріх починати свою працю і музикові, і філологові.
Фольклор — це саме життя!
М.В.Лисенко

 

   1 грудня 2018 року у стінах Львівської Національної Музичної Академії ім. М.В.Лисенка відбулась перша конференція молодих дослідників народної музики», участь у якій взяли студенти мистецьких навчальних закладів І-ІV рівня акредитації з багатьох міст України (Львову,  Києва, Рівного, Тернополя, Хмельницького, Харкова, Ужгорода) та Білорусії (Мінську). Доповідачі представили різноманітніші теми, пов’язані з музичним фольклором, його збереженням, починаючи від історії музичної фольклористики, через дослідження окремих жанрів і закінчуючи джерелами популяризації фольклору за допомогою телебачення, фолк-гуртів тощо.

   Конференція була урочисто відкрита проректором з наукової роботи  професором Камінським Віктором Євстаховичем,  який акцентував увагу  на необхідності проведення подібних конференцій, оскільки «фольклор у Західній Європі уже вмер, у Східній Європі майже вмирає, а в Україні ще живе». Учасників конференції привітали також завідувач кафедри  музичної фольклористики доктор мистецтвознавства Довгалюк Ірина Сергіївна та завідувач Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології Львівської національної музичної академії імені М.Лисенка кандидат мистецтвознавства Рибак Юрій Петрович.

   Доповіді студентів Ужгородського музичного коледжу імені Д.Є.Задора увійшли до другого та третього засідань.  Моя тема «Особливості сценарію гуцульського весілля на прикладі смт. Ясіня (на матеріалах студентської експедиції )» (науковий  керівник – Мадяр-Новак В.В.) репрезентувала основні відмінності гуцульського весілля від українського традиційного обряду. Усі вузлові моменти ілюструвалися фотографіями, відео- та аудіо записами власної фольклорної експедиції. Зазначу, що в контексті України Гуцульщина – це своєрідна територія-заповідник, на якій збереглися найдавніші зразки вітчизняного фольклору. Переконала, що  весільний обряд ясінянських гуцулів – самобутній, цікавий, включає незабутній етнічний колорит.

   Цібере Анастасія у роботі «Порівняльний аналіз гоєкань і копаньовських пісень» (науковий керівник – Мадяр-Новак  В.В.) окреслила головні ознаки унікальних жанрів трудового фольклору, здійснила цікаве їх порівняння. Свій виступ унаочнила таблицями та проілюструвала співом зразків гоєкання і копаньовської пісні. Окремо підкреслила, що ці жанри вперше були відкриті на території Закарпатської області.

   Обидві теми викликали велике зацікавлення у присутніх.

   В Ужгород ми поверталися окрилені і щасливі від усвідомлення потрібності вивчення музичного фольклору своєї малої Батьківщини та можливості побачити високий фаховий рівень творчої молоді України і Білорусі.

   Дякую всім організаторам, особливо Ірині Сергіївні Довгалюк, Наталі Мотрюк (координатору від студентів), всім учасникам конференції, які створили надзвичайну атмосферу і, звичайно, Вірі Василівні Мадяр-Новак та нашій маленькій команді з УжМК ім. Д.Є.Задора.

Студентка ІІІ курсу спеціалізації «Теорія музики»

Кромпотич Євгенія