Меню розділу

 Читайте про нас на сторінці 

   

 

 

 9 РЕСУРСІВ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО On-line

З метою запобігання поширення на території України коронавірусу COVID-19, 

з 12.03.2020 р. по 24.04.2020 р. призупинено освітній процес у коледжі та переведено на дистанційний режим до стабілізації епідемічної ситуації та окремого розпорядження за підсумками оцінки ситуації на черговому засіданні протиепідемічної комісії.

  

Краса і сила в практиках повсякдення: роман про Володимира Винниченка (лекція-портрет до 140-річчя з Дня народження письменника, політичного і громадського діяча)

   Непересічні особистості приваблюють переважно тим, що із їхньою загадкою не можеш дати собі ради. Це, певно, той випадок, коли перед тобою з’являються десятки питань (на кшталт «І як це йому вдавалося?», «І коли ж він усе встигав?» чи «Про що ж насправді мовилося?») і, як би не старався, забути про них не в змозі. Здавна загадки відомих особистостей хвилюють багатьох, відгадки відкриваються тільки наполегливим, коли цікавляться не із дозвільного інтересу, а щоб самому визначитися у ставленні до відкритих питань. І такою загадкою є один із видатних українських політичних, громадських діячів періоду початку ХХ століття, письменник-неореаліст, публіцист, художник і філософ, який обґрунтував ідею кордоцентризму українців як рису національного характеру, Володимир Винниченко.

   Постать Володимира Винниченка, відомого письменника і політика, здається особливо цікавою, щоб говорити про різні моделі поведінки в час революції та про амбівалентність Української національної революції загалом. Саме Винниченко – заступник голови Центральної Ради, член Малої Ради, голова Генерального Секретаріату, голова Директорії УHP – засвідчив глибинні опозиції цієї революції, соціальні, національні, психологічні та моральні. Як талановитий письменник він зафіксував, з одного боку, відмінності інтересів різних груп, осіб і партій, які брали участь у цій революції. А з другого боку, він залишив чимало документів особистого характеру, прописавши у щоденникових записах і художніх творах внутрішню біографію лідера національної революції. Його тексти, особливо щоденники, дають змогу поглянути на процеси Української революції зсередини психологічних і моральних колізій одного з її лідерів.

   Однак не менш цікавий і Винниченко-філософ, який концепцію щастя людини будує на понятті любові. «Єдиний сенс, єдиний інтерес у житті – любов, – писав В. Винниченко. – Любов є зв’язок із світом; вона поєднує з предметами, явищами і людьми. Але уміння, здатність любити є така сама трудна, як і всяка інша здатність. Через те заповідь «Люби ближнього, як самого себе» має таку саму рацію, як заповідь: «Будь талановитим і геніяльним». І як нудно, сіро проходить життя людей неталановитих, так нудно й нецікаво живуть без любові навіть талановиті».

   І вже просто вражаючий Винниченко-прозаїк і драматург, який не тільки живопише соціальні конфлікти дійсності із межовою достовірністю, а й ставить моральні експерименти над героями своїх романів і драм, що прославили його на всю Європу. Недарма свого часу М. Коцюбинський відзначить: «Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Знов про Винниченка». Творчість Володимира Винниченка майже до середини 30-х років була серйозним і вдумливим об'єктом вивчення в школі, популяризації, літературознавчого дослідження, тобто фактом історії української літератури і явищем тогочасного літературного процесу. Правда, не всі його твори, які він написав за кордоном – в Берліні, Празі, Відні, Франції, – були відомі в нашій країні. А він творив активно – писав і соціально-психологічні, етико-психологічні драми та новели, соціально-утопічі романи, філософсько-соціологічні праці, кіносценарії, багато малював, намагався переконати міжнародну громадськість персональними зверненнями до політичних діячів і до Організації Об’єднаних Націй в необхідності згуртування всіх миролюбних сил у боротьбі проти війни, за збереження природи, до утвердження принципів організації суспільства і світу на соціалістичних засадах, закликав до «світового миру без бомб і барикад». Але навіть у сучасному світі Володимир Винниченко як письменник залишається не до кінця розгаданою таємницею, адже за межами програмових текстів і поза межами надрукованої літератури залишається чимало творів із архіву митця.

   Таким багатогранним і контраверсійним, «розіпнутим на хресті політики й літератури» глибоким і непересічним митцем побачили Володимира Винниченка і студенти Ужгородського музичного коледжу імені Д.Є. Задора, які долучилися до святкування 140-ї річниці з дня народження письменника, політичного і громадського діяча в лекції-портреті «Краса і сила в практиках повсякдення: роман про Володимира Винниченка», у ході якої дізналися про факти з біографії і творчості письменника, ознайомилися з архівними фотоматеріалами й результатами сучасних досліджень творчості митця.