Меню розділу

 Читайте про нас на сторінці 

   

 

 

 9 РЕСУРСІВ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО On-line

З метою запобігання поширення на території України коронавірусу COVID-19, 

з 12.03.2020 р. по 24.04.2020 р. призупинено освітній процес у коледжі та переведено на дистанційний режим до стабілізації епідемічної ситуації та окремого розпорядження за підсумками оцінки ситуації на черговому засіданні протиепідемічної комісії.

  

Літературна замальовка «Гомер українського народу»

(до 115-ї річниці з дня народження видатного українського письменника, громадського діяча, журналіста Уласа Самчука)

 

   Ім’я Уласа Самчука (1905–1987) донедавна було добре знане за кордоном і майже не відоме в Україні. Тільки в роки незалежності його твори почали видаватись на Батьківщині, краще з його доробку було внесено до шкільних і вузівських програм, про нього заговорили літературознавці, з-за океану повернулись документи, рукописи та меморіальні речі письменника, українці змогли побачити закордонні видання його творів. У Рівному та в Тилявці (Тернопільщина) з’явились літературні музеї письменника й журналіста, науковці Національного музею літератури України також представили постать і найвагоміше з доробку митця у кількох розділах новоствореної експозиції, що репрезентує українську літературу ХХ століття, організували кілька ґрунтовних виставок.

   Можна твердити, що Улас Самчук належить до найбільш глибокодумних представників українського письменства, яких хвилювала передусім «таємниця людини» та приховані смисли буття й історії. Такі митці глибоко вдивляються у злободенні проблеми, оцінюючи їх не з погляду «модних» ідей чи «прогресивних» змін, а як чергову тимчасову модифікацію вічних кореневих витоків життя.

   Україна має пишатися, що Улас Самчук входить до еліти світового письменства, а його могутній роман «Волинь» був номінантом Нобелівської премії в галузі літератури. Він першим з усіх письменників світу розповів людям правду про голодомор 1932 — 1933 рр. у романі «Марія», прославив вояків УПА в творі «Чого не гоїть огонь». Не менш вагома й публіцистична спадщина Уласа Самчука, апогеєм якої стало його редакторство в газеті «Волинь», що почала виходити у Рівному в 1941 році.

   Останнім часом досить популярною стала стаття Уласа Самчука «Нарід чи чернь?», у якій говориться про засади самоусвідомлення українців. Популярність цієї статті викликана виступом Президента України в передноворічну ніч, яка викликала обговорення і дискусію про те, що ж об’єднує українців і чи важливо, «як названа вулиця, якщо вона освітлена та заасфальтована». Улас Самчук відповів на це питання ще 1941 року  в зазначеній статті: «Це явище – перше і основне зло, яке треба вирвати з коренем! Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, чи домінуючим є для нас Шевченко, чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо у школі, не все одно, яке наше відношення до російської літератури. Ні! Це не все одно… А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це значить, що ми не нарід, не якась спільна історична збірна сила, а невиразна юрба, сіра маса, вічно принижена без всяких ідеалів чернь».

   Отже, наперекір несприятливим обставинам, тривалому забуттю й заборонам на творчість митця в роки радянської влади, наперекір нелегкій долі письменника-емігранта, що залишався палким патріотом, Улас Самчук продовжує торувати свій шлях до кожного з читачів, містичним чином даючи про себе знати в найнесподіваніші моменти сучасного життя.

   Студенти Ужгородського музичного коледжу імені Д.Є. Задора долучилися до святкування 115-ї річниці з дня народження письменника, громадського діяча і журналіста Уласа Самчука в літературній замальовці «Гомер українського народу», у ході якої дізналися про факти з біографії і творчості письменника, ознайомилися з архівними фотоматеріалами й результатами сучасних досліджень творчості митця.