Як зберегти психологічне здоров’я в умовах дистанційної роботи чи навчання під час карантину

Під час карантину більшість  за нас найперше піклується про своє фізичне здоров’я, забуваючи про не менш важливе – психологічне. Ми пам’ятаємо, що потрібно  мити  руки, але  забуваємо про   ряд інших  факторів, дотримання  яких допоможе  зберегти  позитивні  думки  та  емоційну стабільність. Наповніть  свій  час  у  карантині  змістовними, ресурсними  і  ціннісними  активностями. Вплив  умов  карантину  на  наше  психологічне  здоров’я  та самопочуття  не  варто  недооцінювати. Життєва  ситуація, у  якій ми опинилася - є не  звичною  для  усіх  нас, вона мобілізує в нас сили, щоб справлятися з власним  стресом  та підтримувати  значимих для нас людей. Саме  тому  важливо  спробувати  не  розпорошувати  власний  час та енергію на питання, які  вирішити  не  можливо, зміни, які  не настануть  раніше  визначеного  для  них  часу, й на конфлікти, яких  можна  уникнути. Цілі, які  ви  ставите перед собою або  ж приймаєте  для  себе від  оточення - мають  бути  реалістичними, зрозумілими  й  чіткими. Це  наповнює  їх  сенсом, а результати  подоланих  викликів  сприймаються - як  винагорода. Активності, якими  плануєте  наповнити  свій  день  можуть  бути  різні, проте  важливо, щоб  одні (як  то постійне  намотування  кроків  у  стрічці  соціальних  мереж   чи  новин) не  перетягували  на  себе  увесь  ваш  ресурс. Створіть  зручні  умови  для  себе та  оточуючих!

Згадайте  ситуації, коли  вам  потрібно  було  щось знайти, водночас  у  вас  горіли «дедлайни» по  одній  справі, а поруч  хтось  вимагав  уваги  по іншій.  Згадали, відчули… тепер можете  видихнути. Навіть,  якщо  раніше  ви  і були  успішні  у таких  «забігах», в умовах   карантину, вони   найбільш  шкідливі. Щоб  цього  никнути,  найкраще скористатися  принципом  «мінімалізму  та лаконічності». Насправді  багато   речей  впродовж карантину  можуть   абсолютно  не  знадобитися, проте   вони  можуть  займати  місце  як  фізично, так  і  психологічно у ваші й голові. Іншими  словами,  ми завжди   думками  повертаємося  до  справ, які  не  закінчили,  чи  відклали. Обговоріть, розплануйте та  дотримуйтесь  графіку  роботи  чи навчання. Після  того, як  буде  досягнутий  консенсус  у  речах  та  оточуючому  вас  просторі, важливо  обговорити  з  родиною  або   з тим, ким  проживаєте,  певні  домовленості, правила  та обов’язки. Чим  чіткіше  вдасться  домовитися, тим  легше  буде  в  подальшому. Будьте терплячими  й  приймайте  те, що  людям навколо вас не  завжди  подобатимуться  ці  зміни. Відчуття   втрати певної   свободи   викликає  в  нас  додатковий   стрес, саме  тому  важливо  пояснити  з  якою  метою  ви  це  пропонуєте  й  можливо  наголосити, що це  виправдана  у таких обставинах  необхідність. Графік , чи  то  режим, сприятиме  тому, що  буде менше  витрачатися  час  на  зайве  планування , чи  метушню  на  кшталт «за що  ж  хапатися  у першу  чергу». Почуття  безпеки  та  контролю, яке  ви  відчуєте, коли  почнете  дотримуватися встановлених  спільно  правил, також  сприятиме   уникненню  зайвих  конфліктів. Почніть  з  простих речей, наприклад розпорядку дня. Плануйте наперед, щоб  заощадити  сили  та  енергію. Як би це не звучало дивно, проте  планування наперед  є  не просто  корисною  рекомендацією, а й дійсно дієвим  ресурсом.  

Не  відкладайте  на  потім  те, що можете  зробити  впродовж  наступних  15  хвилин.  Прокрастинація  не  завжди «найкращий товариш», проте дуже  спокусливий  і  вигадливий.  Особливість  прокрастинації  в  тому, що  вона  обманюючи  наш  мозок  швидким  розслабленням, відтерміновуючи зробити  щось  на  потім,  прокладає «трамвайні  рейки»  на  нейронному  рівні. Чому  саме  «трамвайні»? Через  те, що  чим  частіше ми прокрастинуємо, тим  важче  нам  зійти  з  них, а якщо  й  трапляється  така  ситуація, то  вона  радше  виглядає, як  аварія, ніж  запланована з міна маршруту. Відходячи  від  метафор, це  створює  додаткову  напругу  та  когнітивне  навантаження на  наш  мозок. Проте, якщо  взяти  за  правило  цю рекомендацію, ви  зможете  помітити, що таких «трамвайних  маршрутів» у вашому  житті ста не менше, і відповідно  знизиться  аварійність. Якщо  ж ситуація  вимагає  від  вас  відкласти  щось, то  заплануйте  час  коли  ви  повернетесь  до цієї  справи. Якщо  ж  вона  одна  з  пунктів вашого  переліку активностей  на сьогодні, не спішіть її одразу   викреслювати  й  вписувати  на  наступний  день, спробуйте   знайти   для   неї  час впродовж  цього дня. Також  будьте  обережні  з  думками  на  кшталт «або все, або нічого», чи  «я  мушу». Вони, як  правило, не  є помічними, а часом  і контрпродуктивні, й можуть підживлювати почуття  тривоги, спровокувати  гнів  чи  обурення. Не  приховуйте  та обговорюйте  свої  думки  чи  емоції, щодо  режиму  та завдань Багато психологічних  проблем  загострюються  під  час  перебування  в  умовах  карантину  чи  самоізоляції.  Щоб  зменшити  напругу  й знизити  ризик  виникнення  конфліктів, говоріть з рідними , або  тим, кому  довіряєте. Під  час  кризи нормально  відчувати  пригнічення, занепокоєння, розгубленість, страх чи гнів. Не намагайтеся  приховувати  власні емоції від  оточення. Водночас  недомовки  й очікування, що  хтось  прочитає  наші думки, тільки  підсилюють  недовіру  та  руйнують  почуття  безпеки. Говорити  про  свої  емоції  не  свідчить, що  ви  слабка  чи  егоїстична  людина. Ви можете  по  різному ставитися  до умов карантину, але на мою  думку, це  хороший  виклик, щоб  особисто  зростати, вчитися  бути  щирими, не критикувати й  не осуджувати  людей  за їх  переконання  чи вчинки, довіряти - та власним прикладом показувати  іншим, що  ви  вартуєте  довіри  і поруч  з  вами  безпечно.

Степанова  М.В., викладач  Іноземної  мови

циклова  комісія «Загальноосвітні, гуманітарні та 

соціально-економічні дисципліни».