ПСИХОЛОГІЧНА І ПРОФЕСІЙНА МОТИВАЦІЯ ЯК ФАКТОР АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА В ПРОЦЕСІ ЗМІШАНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

У процесі змішаного і дистанційного навчання посилилося розуміння ролі позитивної мотивації до навчання, щоб забезпечити успішне оволодіння знаннями та уміннями. Усвідомлення важливості мотивації для успішного навчання призвело до формування принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу.

Проблема вивчення мотивації пізнавальної діяльності та її впливу на розвиток здібностей людини в усьому різноманітті своїх аспектів належить до складних проблем психологічної науки.

Серед мотивів керованим є пізнавальний інтерес, який виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуальної напруги, самостійної діяльності. Для підтримки пізнавальних інтересів надзвичайно важливо стимулювати емоції, інтелектуальні почуття. На думку багатьох психологів, які вивчають творчі здібності, в людині закладено прагнення до творчої активності. Прагнення до задоволення потреби у творчості є необхідною умовою формування мотивів творчої діяльності. Здібності, обдарованість самі по собі не забезпечують успіху, а створюють лише можливість його досягнення. Крім здібностей, для досягнення успіху потрібні мотивація,  знання, вміння, навички, досвід. Мотивація спрямовує та регулює діяльність, пов’язує результати дій із потребами особистості.

Провідні мотиви студентства: І курс – «професійний»; ІІ курс – «особистого престижу»; ІІІ курс – «професійний», «особистого престижу»; ІV курс – «професійний», «прагматичний» і «особистого престижу».

Внутрішня потреба до здобуття знань, позитивне ставлення до навчального процесу виникає в тому випадку, коли студенти мають можливість зайняти активну позицію в навчально-пізнавальній діяльності. Провідними навчальними мотивами у студентів є «професійний» та «особистого престижу», менш значимі – «прагматичний» (отримання диплому) і «пізнавальний» (прагнення бути всебічно розвиненою особистістю). Протягом навчання роль домінуючих мотивів може змінюватися.

На успішність навчання більшою мірою впливають «професійний» і «пізнавальний» мотиви,  меншою мірою – «прагматичний». Отже, задоволення потреби студентів у творчості сприятиме покращенню їх ставлення до навчання. На розвиток загальних пізнавальних здібностей у навчальній діяльності впливає і комунікативна мотивація, яку можна цілеспрямовано регулювати.

Які потреби будуть задовольнятися в навчальній діяльності, значною мірою залежить від організації самого навчального процесу. Зокрема така організація інтелектуальної діяльності, як проблемне навчання, ставить перед необхідністю розв’язувати нові, творчі завдання, тим самим актуалізуючи пізнавальні потреби, а точніше, потреби у творчості. Умови, коли стримуються ініціатива і творча активність людини, ведуть до згасання прагнення до творчості.

Підкріплення мотивації пізнавальної діяльності позитивними емоціями, якими супроводжується будь-який творчий процес, на відміну від регламентованої праці, є одним із основних психологічних механізмів розвитку загальних розумових здібностей. А мотиваційні фактори, таким чином, є найважливішими детермінантами морального, інтелектуального та творчого розвитку особистості.

Установлення тривалого терміну перебування вдома та рекомендованої МОЗ України самоізоляції, знижена активність та обмежені соціальні контакти, вплинули на психічне самопочуття учасників освітнього процесу. Сучасне покоління молоді в один клік може отримати доступ майже до будь-якої інформації з усіх куточків світу, дедалі більше виявляє свою пасивність, відволікається від освітнього процесу на користь яскравого, динамічного «життя» в мережі. Тому для активізації пізнавальної діяльності студентства рекомендую викладачам звернути увагу студентів на основні аспекти професійної мотивації:

  • створює ситуацію успіху;
  • структурує життя людини і робить його осмисленим;
  • дає змогу  пристосуватися до реального світу й досягати особистісної зрілості;
  • задовольняє потребу людини в засобах існування;
  • дає змогу спілкуватися з людьми й уникати самотності;
  • сприяє формуванню позитивної самооцінки, є джерелом особистого статусу й ідентичності;      
  • людина вчиться впродовж життя: досягає професійної майстерності, відчуття задоволення від творчої діяльності та розуміння сенсу буття.

Висока позитивна мотивація може відігравати компенсаторну роль і призвести до значних успіхів у навчальній і професійній діяльності, натомість високий рівень здібностей не може компенсувати відсутність навчального мотиву. 

Мурга Оксана Василівна,

викладач циклової комісії «Загальноосвітні,
гуманітарні та соціально-економічні дисципліни»