(до Дня українського кіно)

Багато хто звик дивитися й захоплюватися фільмами зарубіжної кіноіндустрії. Але наш український кінематограф теж не стоїть осторонь. Українське кіно розумне, різнобічне, цікаве, а інколи просто вражаюче! Окрім того, українці належать до кінематографічних народів за правом народження. Народження чого? Звісно, кінематографу. Адже він народився і виріс на нашій землі!

Український кінематограф, який неодноразово дивував світового глядача, почав бурхливо розвиватися у 20-х роках минулого століття. Саме цей період позначився кількісним зростанням української кінопродукції, розширенням тематики, збагаченням жанрової палітри, приходом талановитих режисерів, операторів та акторів. І вже протягом наступних п’яти років стрічки, зняті тогочасною Українською РСР, легко конкурували із голлівудськими і європейськими, регулярно демонструвалися за кордоном. А вже стрічка «Земля» Олександра Довженка (1930) на Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) була визнана однією з 12 найкращих картин усіх часів і народів.

До Дня українського кіно в Ужгородському музичному фаховому коледжі імені Д.Є. Задора студенти познайомилися з першими кроками української кіноіндустрії у відеоревю, що відкриває таємниці, пов’язані з зародженням українського кіно. Як могли 20-ті роки минулого століття стати найбільш успішними в історії українського кінематографу в умовах, коли Україна втратила свою державність і увійшла до складу СРСР? З чого розпочалося українське кіно в ті часи? Чим воно може здивувати сучасного глядача?

Якщо Вас зацікавили запитання, відповіді на них можна знайти за посиланням