(До 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру)

 Людство, на хвилину зупинися.

У минуле спомин простели.

Над святою пам'яттю схилися

Тих, що безневинно полягли

К. Дяченко "Бабин Яр"

29 вересня виповнюються 80-ті роковини одного з найжахливіших символів Голокосту – масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві, вчинені нацистами у 1941-1943 роках. Всього за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року,  на околиці Києва розстріляли 33 771 людину. Серед яких були євреї, роми, радянські військовополонені, комуністи-підпільники, пацієнти Київської психіатричної лікарні ім. Павлова.  Але євреїв було найбільше: понад 30 000 людей. До Другої світової війни в Києві проживали близько 50 тисяч євреїв. З початком військових дій на території СРСР багато втекли на схід, вглиб країни, інші — пішли на фронт, а більшість з тих, хто залишився в місті, розстріляли нацисти. Переслідувати євреїв почали відразу, як німці взяли Київ: їх виловлювали на вулицях, у дворах і били. Наприкінці вересня по всьому місту були розклеєні оголошення з текстом: "Усі євреї міста Києва і його околиць повинні з'явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8:00 на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг. За непокору погрожували негайним розстрілом.

Бабин Яр був обраний німецьким командуванням через наявність там ровів і ярів. Це полегшувало завдання катам: їм не довелося рити глибокі могили для тисяч трупів. Крім того, місце було досить віддалене від центру міста: там легко було сховатися від допитливих, та й пострілів було не чутно.

Це був не просто розстріл. Це був конвеєр. Людей, які кричали від жаху, вбивали пострілами в потилицю упродовж декількох годин поспіль. Тільки за перший день було розстріляно понад 20 тисяч людей. Одна група німців відповідала безпосередньо за розстріл, інша - складала трупи, третя - сортувала цінні речі, четверта - стерегла тих, хто чекав своєї "черги"...   

У Бабиному Яру і після 30 вересня продовжували розстрілювати. Хоча постріли були вже не такими масовими, але проводилися послідовно – аж до звільнення міста німецької армії. Слідом за Бабиним Яром були ще масові вбивства євреїв в Одесі, у Ризі, але всі ці трагедії багатьма були згодом несправедливо забуті на тлі того, які жахи творилися в концтаборах… Врятувалося лише 29 людей. Врятованими були, переважно, діти. У багатьох своїх інтерв'ю, вже дорослі, вони пригадували, як їх рятували няні, бабусі та батьки ціною власного життя. Протягом багатьох років ці люди приховували власне походження і переховувалися як від нацистів, так і від радянської влади. Вже відступаючи з Києва, німці намагалися приховати сліди тяжких злочинів і частково знищили концтабір, розкопали і спалили десятки тисяч тіл в Бабиному Яру. Це жахлива і трагічна сторінка в історії України, про яку неможливо забути.

...Буде суд і буде кара,

Отверзеться Бабин Яр,

Хлине кров, як повінь яра,

Вдарить хвиля але до хмар.

На узвишшя піднебесне 

Вийде світлий судія.

Крикнуть сурми, - і воскресне

Вся Давидова сім 'я.

Не сховається почвара,

Ані вбивця, ні грабар.

Буде суд і буде кара,

Отверзеться Бабин Яр.

Розпадуться небосхили,

Божа явиться могуть.

Вийдуть праведні з могили.

                      Реквієм Д. Павличка. «Бабин Яр»

Ми пам’ятаємо… Вічна пам’ять жертвам Бабиного Яру.

До Дня пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру,  бібліотека коледжу підготувала виставку-реквієм  «Бабин Яр – без права на забуття!»

Запрошуємо всіх бажаючих  ознайомитися з матеріалами виставки.

https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/09/28/153002/

https://www.pravda.com.ua/columns/2021/09/10/7306594/