Меню розділу

“Славні 70!”

“Славні 70!”

 Заслужений академічний Закарпатський народний хор — унікальне явище в культурі Закарпаття. До нього, як до життєдайного джерела, вже сімдесят років звертаються люди, щоб глибше пізнати давні традиції духовного життя наших пращурів.

Перший в історії Закарпатський професійний колектив був створений 25 вересня 1945 року і блискавично завоював симпатії тисяч слухачів та глядачів. Їм захоплено аплодували в усіх куточках України, республіках колишнього Радянського Союзу, а також країнах Європи: Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Сербії, Німеччині, Франції, Нідерландах, Португалії, Хорватії та багатьох інших.

Першим керівником та головним диригентом колективу став Микола Іванович Добродєєв, який, опираючись на багатий досвід хорових традицій хору богословів “Гармонія” Костянтина Матезонського, “Руського національного хору” Олекси Приходька, учительських, робітничо-селянських та церковних хорів, за короткий час відшукав і об'єднав в єдиному творчому пориві людей далеко не професійних, проте одержимих музикою. Згодом вони стануть міцною і надійною основою для створення справжнього професійного співочо-танцювального колективу.

На початку 1946 року ансамбль пісні і итанцю налічував близько ста артистів. На 95 відсотків його складали корінні закарпатці, кращі представники художньої самодіяльності краю, та випускники греко-католицької духовної вчительської семінарії. Перша концертна програма готувалася під керівництвом М.І.Добродєєва, П.П. Милославського (диригента-хормейстера), В.С.Ангарова (балетмейстера-постановника) С.І.Романської (хормейстера), Л.Маркман (концертмейстера).

17 червня 1946 р. в Ужгороді в обласному театрі відбувся перший публічний концерт Закарпатського ансамблю пісні і танцю, що пройшов блискуче. Самобутність костюмів, майстерне виконання народних пісень і танців, злагодженість і добра організація полонила глядачів.

У січні 1947 року колектив давав уже сотий концерт. Він гастролював по селах і містах області, зриваючи шквал оплесків. Слід згадати таких солістів: Т.Бартфай, М.Ігнацій, О.Мариніну, Г.Білак, М.Кречка, В.Петрецького, М.Сеніну, Є.Цоглу, О.Шубец, М.Лях, Є.Керешкені, М.Сільваші, П.Борис, С.Бринкача, О.Толнай, А.Улинець, К.Балог, П.Керечанина та багато інших. А у січні 1948 року ансамбль було перейменовано у Державний Закарпатський народний хор.

Петро Милославський і, особливо, Михайло Кречко для підвищення професійного рівня хору активно вводили в репертуар класичні твори, твори сучасних авторів, а їхній послідовник Микола Попенко продовжував творчі пошуки хору, зробивши акцент на закарпатській пісні. Численні закарпатські народні пісні в обробці П.Милославського (“За горою високою”, “Дівчино, прощай” та інші), М.Кречка (“Ой, на плаю”, “Не рубай ліщину” та ін.), М.Попенка (“Іванку, Іванку”, “Ой, співаю, не гадаю” та ін.), твори закарпатських класиків Д.Задора та І.Мартона складають духовно-мистецьку скарбницю не тільки Закарпатського народного хору, але й усієї української хорової культури.

Золотими літерами в історію хору вписані імена його художніх керівників та головних диригентів М.І.Добродєєва (1945-1946), П.П.Милославсьго (1946-1954), Д.Є.Задора (1954), М.М.Кречка (1954-1969), М.Я.Попенка (1969-1986), які не тільки організували вокально-хореографічний колектив, а й піднесли його на високий професійний рівень. Їхню наполегливу й благородну працю продовжили О.Й.Щербатий (1986-1992), П.П.Сокач (1992-1997), З.Корінець (1997-2000), М.О.Вігула (2001-2006), а з серпня 2006 — Н.Й.Петій-Потапчук.

Нинішні досягнення відомого колективу стають історією. У травні 2009 року йому присвоєно почесне звання “Академічний”. Для сьогодення Закарпатського хору характерний багатоплановий пошук: поновлення репертуару новими обробками закарпатських народних пісень, запис і вихід і світ першого аудіодиску, творча співпраця з сучасними закарпатськими авторами (Микола Попенко, Віктор Теличко, Василь Гайдук, Петро Рак, Володимир Волонтир, Віктор Янцо, Василь Калинюк, Петро Андрійчук, Василь Кобаль, Павло Пинзеник та ін.).

Окрасою концертних програм Закарпатського народного хору стають виступи солістів: народного артиста України Перта Матія, Яни Садварій, Наталії Мацко, Володимира Гірника та багатьох інших. Успішно працюють у колективі заслужені артисти України Федір Копинець (диригент-хормейстер) та Володимир Кітченко (балетмейстер), Микола Мовнар (хореограф), нинішній керівник оркестру Михайло Бровдій, солістка та педагог з вокалу — лауреат обласних премій імені братів Шерегіїв і Д.Є.Задора — Юстина Дідик. Колектив поповнився талановитими співакама: Ольгою Свидою, Кузьмою Коханом, Світланою Одокстою, Анджелікою Піріч, Володимиром Фогелем, а також: Михайлом Бровді (баян), Іваном Вархолом (сопілка, флейта), Сергієм Донцем (скрипка), Шандором Шрайнером (тарогот, кларнет), Леонтієм Ленартом (цимбали) та ін.

Заслужений академічний Закарпатський народний хор — єдиний в Україні колектив, який пропагує і збагачує пісенну та хореографічну культуру всіх національних меншин, які протягом багатьох століть заселяють карпатську землю. У репертуарі — словацькі, угорські, чеські, румунські, німецькі, польські і російські та інші народні пісні й танці, які хор репрезентує як в Україні, так і за кордоном. Кожен виступ колективу відбувається у переповненому залі. Творчі пошуки його учасників вже вийшли за межі концертних майданчиків. Останнім часом ми є свідками цікавих мистецьких і громадських акцій, які реалізовує Закарпатський народний хор: «Молитва за Україну», «Концерт на вокзалі», «Колядування у старому селі».

Яскравою подією в музичному житті Ужгорода став концерт Закарпатського академічного народного хору, присвячений 70-ти річчю від дня створення колективу, який відбувся 18 жовтня в стінах обласної філармонії.

Організатори намагалися представити публіці і золотий фонд колективу, і нові постановки. Варто відмітити виконання пісні “Бескидом ішла” (обробка І. Мартона)  солісткою Яною Садварій. З перших звуків музика зачаровує слухача своєю широкою і простою мелодією. Атмосфера в залі стає спокійною й слухач настільки захоплено слухає, що не помічає, як швидко проходить час. Майстерне народне виконання цієї обробки, пані Яни, тільки підсилює цей застиглий стан у залі.

Кульмінацією вечора стала вокально-хореографічна композиція “Червена ружа”  (постановка Н. Петій-Потапчук та М. Шютіва; орк. М. Бровді). Це яскраве театралізоване дійство було виконано на надзвичайно професійному ріві. Виконавці різних «цехів» органічно доповнювали один одного, рівноправно розподіляючи функцію між собою. Але технічні моменти (розміри сцени) не дали колективу повністю розкрити свої можливості. Яскраві костюми колективу вигідно посилювали барвистість дійства.

Художній керівник ЗАЗНХ – Наталія Петій-Потапчук, постійно вдосконалює майстерність хору, веде колектив до нових звершень та перемог. Тож побажаємо колективу ще багато й багато літ творчої праці, назгасного натхнення, нових програм і проектів та ентузіазму і сили у збереженні і відновленні перлин Закарпаття – народних  пісень.

  Вікторія Лебедєв