Меню розділу

МУЗИКУ ЯКУ ТИ СЛУХАЄШ

СКАЖИ МЕНІ, ЯКУ МУЗИКУ ТИ СЛУХАЄШ, І Я СКАЖУ – ХТО ТИ

 Ніщо так не характеризує нинішнє молодіжне покоління, як його повна поглиненість музикою. Величезна маса юнаків і дівчат від 7 до 20 років живе виключно нею. Це їх пристрасть. У школі, інституті чи вдома всі тільки й чекають можливості «підключитися» до свого улюбленого ґаджета. Саме молодіжна аудиторія є найактивнішим «споживачем» музичного ринку, тому її смаки і визначають рівень музичних уподобань певного суспільства. Спробуємо проаналізувати зміст «музичного фону» сьогодення.

Металісти, емо, готи, репери, хіп-хопери, хіпі, рок-н-рольщики, rockabilly guys, електронщики... Список цей можна продовжувати до безкінечності. Скільки існує груп – стільки й напрямів. Сучасна молодь вже не являє собою, «ту молодь», що була в радянські часи. Нині кожен – сам за себе і через прихильність до того чи іншого музичного стилю виражає власний унікальний смак. Наразі не існує  хвилі, яка б об’єднувала більшу частину молоді (як, наприклад, наркотичні 60-ті, рокабільні 50-ті,  металеві 70-ті чи попсові 80-ті). Сьогодні популярна одна група, завтра – інша, післязавтра – нікому раніше невідомий виконавець. З одного боку, це свідчить, що індустрія шоу-бізнесу досягла небачених висот. Проте, з іншого боку, якщо мода так швидко змінюється, чи  цінності тієї культури є значущими?

«Підсідати» на музику – це звичний процес для сучасного підлітка. Початковою ланкою цього процесу є радіо-, телеефір та віртуальний простір, заповнені усілякою музичною продукцією. Далі, з придбанням мобільного телефону чи подібних присторїв, де є можливість самостійно обирати музику для слухання, починається процес виявлення музичних смаків дитини. Часто, захопившись яким-небудь виконавцем або стилем,  молода людина «заслуховує до дірок» один диск. У  декого такий процес триває два чи три кола, а є такі, що слухають з дитинства одного виконавця все життя. Якщо чесно, я цього не розумію. Це все одно, що читати  одну і ту ж книжку щодня.  Проте, молодь відповідає, що дана музика допомагає їй підняти настрій, вона легко запам’ятовується,  у ній б’ється пульс сучасного життя.

Найчастіше, конкретну музику слухають «під настрій». Оскільки емоційне життя людини достатньо багате, то певна обмеженість та одноманітність сучасних музичний течій спонукає слухача шукати щось нове, більш відповідне емоційно-психологічному стану. Це нормальне явище. Проблема полягає лише в тому, що класична музика, здебільшого, взагалі «обходить» свідомість молоді.

У даної проблеми є багато причин. По-перше, немає сформованої державної культурної політики, покликаної популяризувати високі зразки академічного мистецтва загалом, і музики, зокрема. По-друге, музичним організаціям слід активніше працювати з підростаючим поколінням, відкривати перед ним красу і багатство музичної спадщини. По-третє, варто музичним критикам більше уваги приділяти сучасній музиці, аналізувати її, з тим, аби дати можливість пересічному слухачеві об’єктивно оцінити «здобутки» популярних хітів.

Якщо хоча б ці основні причини не усунути, залишається лише чекати, коли молодь «переросте» бурхливий процес становлення особистості та буде більш зрілою у своєму естетичному виборі. Однак, цього може так і не статися.

Молодь сварили завжди – у папірусах Давнього Єгипту, у есе античних мислителів, у мистецьких і філософських працях нашої ери. В усі часи зазначають, що «молодь пішла не та», що відбувся занепад моралі, смаків і т.п. Наскільки справедливі такі докори? Риторичне запитання.

Кожне нове покоління формує свій світогляд. З кожним роком світ стає динамічнішим, отже – відбувається швидша зміна пріоритетів. Людині необхідно «йти в ногу з часом», цікавитися новинками музичної індустрії. Я не закликаю повністю відмовитися від популярної розважальної музики. Різні життєві ситуації потребують різного музичного «оформлення». Лише хочеться, аби музика, що оточує нас була якомога різноманітнішою й багатшою, аби вона завжди дарувала естетичну насолоду й радість.  

   Михайло Чедрик