Меню розділу

Виставки

Квітень 2017

 

 Із 3 по 9 квітня до Міжнародного дня дитячої книги, що відзначається з 1967 р. у день народження Г.Х. Андерсена, було оголошено Тиждень шаленого читання. Протягом усього цього часу кожен бажаючий мав змогу вибрати собі гарного товариша-книгу з одноіменної експозиції літератури, розміщеної в читальній залі. На ній було представлено твори як класиків української (Іван Багряний, Дмитро Павличко, Олесь Бердник, Богдан-Ігор Антонич, Іван Кочерга, Михайло Коцюбинський, Володимир Винниченко, Богдан Лепкий, Улас Самчук) та зарубіжної літератури (Шалом-Алейхем, Франсуа Рабле, Бернард Шоу, Вольтер, Бомарше, Шота Руставеллі, Олександр Пушкін), так різнорідні збірники («Японська класична поезія», «Золота доба зарубіжної драми», «Міфи Давньої Греції», «Бу-Ба-Бу»), а також окремі твори сучасників.

До святкування Великодня 16 квітня бібліотека також ретельно підготувалася. Великдень – одне з найвизначніших народних свят, яке впродовж багатьох тисячоліть займає на території України серед календарних подій наших предків одне з найпочесніших місць. Витоки цього свята сягають глибини не віків, а тисячоліть. І хоч походження його стерлося в людській пам’яті, календарно-обрядові особливості дозволяють осягнути витоки виникнення та етапи розвитку в часі. З нагоди відзначення свята бібліотека презентувала  книжково-ілюстративну виставку «Традиції».

          

А який же Великдень без писанки? Виготовлення писанок – ритуальних яєць, декорованих національними символами, – в українській культурі має дуже давнє походження. Дізнайтеся більше про один із найцікавіших обрядів нашого народу з святкового інформревю «День Христового воскресіння».

Із 17 по 23 квітня 2017 року Україна святкувала 105-у річницю з дня народження видатної постаті в музичній культурі як України взагалі, так і Закарпаття зокрема, фундатора закарпатської композиторської школи, ім’я якого носить Ужгородське державне музичне училище.

Д.Є. Задор залишив помітний слід у багатьох сферах музичного мистецтва Закарпаття: у фортепіанному, органному та хоровому виконавстві, музичній фольклористиці та музичній освіті. У середині ХХ століття митець був найфаховішим музикантом краю. Він – перший закарпатець з аспірантською музичною освітою, піаніст європейської величини, продовжувач багатих традицій органної і хорової школи Закарпаття, один із перших професійних композиторів краю, провідний музикознавець-фольклорист і композитор «Подкарпатского Общества наук». У радянський час Д.Є. Задор – перший композитор від Закарпатської області у Спілці композиторів УРСР, перший директор Ужгородського державного музичного училища, перший професор-закарпатець на кафедрі композиції Львівської державної консерваторії.

З нагоди ювілею з дня народження композитора бібліотека пропонує нотно-ілюстративну виставку-вшанування «Творчий портрет Дезидерія Задора».

26 квітня увесь світ відзначає День пам’яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах. 2017 виповнився 31 рік від дня Чорнобильської катастрофи, яка стала найбільшою за всю історію ядерної енергетики у світі. Бібліотека запросила всіх небайдужих приєднатися до світової ініціативи: згадати страшні часи жахливої аварії на Чорнобильській АЕС, наслідки якої відчутні до сьогодні, і вшанувати пам’ять тих, хто несправедливо й  трагічно пішов із життя. З нагоди вшанування жертв найбільшої техногенно-екологічної катастрофи сучасності бібліотека запропонувала виставку-реквієм «Біль і тривоги Чорнобиля». Лейтмотивом до презентованих на ній видань і газетних матеріалів став вислів «Чорнобиль – біль і скорбота України».

Окрім газетних матеріалів, було представлено і два друкованих видання: книги «Біль і тривоги Чорнобиля» та «Пропусти Чорнобиль крізь серце».

Книга «Біль і тривоги Чорнобиля» – колективна розповідь про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства, із часу якої минуло вже тридцять років. Автори, що були безпосередніми свідками і учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, діляться своїми спогадами про тривожні для України й усього світу дні весни і літа 1986-го, розмірковують над долями чорнобильців, болючими проблемами відчуженої тридцяти кілометрової зони і самої станції, розглядають і прогнозують розвиток ситуації навколо ЧАЕС. Їхня розповідь доповнена фото сюжетами про подолання наслідків Чорнобильської трагедії – тридцятилітньої давнини й сучасними.

Фотокнига «Пропусти Чорнобиль крізь серце» – данина пам’яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби. Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну, але й під іншим кутом зору – гуманітарним, і замислитись над тим, що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях: до аварії на Поліссі Зберігалися, як ніде в Україні, найдавніші звичаї, традиції культури та побуту слов’ян. Правдиву, емоційну оповідь Михайла Загреби ілюструють його фотографії, – адже  автор відомий як талановитий фотожурналіст.

Джаз багатогранний і багатоликий, він вріс майже в усі музичні напрями і стилі, він об’єднав традиції багатьох музичних мов і культур з усього світу. Це фундамент, на якому будували свою творчість сотні сучасних музикантів. І водночас джаз повільний, хвилюючий, чуттєвий. Його неможливо передбачити, бо це суцільний потік емоцій, почуттів, це оголення душі в музиці, у музиці, яку не виконують, а творять, постійно імпровізуючи. До Міжнародного дня джазу, який щорічно відзначається 30 квітня, бібліотека презентувала інформаційний калейдоскоп «Джаз – класика ХХІ століття» та ретро-панораму «Обличчя джазу».

Література, представлена на виставці:

1. Конен В. Рождение джаза / В. Конен. – М. : Советский композитор, 1984. – 312 с.

2. Панасье Ю. История подлинного джаза / Ю. Панасье. – [2-е изд.]. – Л. : Музыка, 1979. – 128 с.

3. Лагодюк Н.Г. Школа джазового виконавства для фортепіано : [підручник] / Н.Г. Лагодюк. – Київ : ДМЦНЗКМ, 2002. – 204 с.

4. Бриль Игорь. Практический курс джазовой импровизации для фортепиано : [учебное пособие] / Игорь Бриль ; Ред. Ю.Н. Холопова. – [4-е изд., перераб.]. – М. : Советский композитор, 1987. – 104 с.

5. Чугунов Юрий. Гармония в джазе : [учебно-методическое пособие для фортепиано] / Юрий Чугунов. – [2-е изд., испр.]. – М. : Советский композитор, 1985. – 144 с.

6. Ивэнс Л. Ритмы джаза в игре на фортепиано. Основы синкопирования и полиритмии / Л. Ивэнс ; Пер. и послесловие В. Сергеева. – К. : Музична Україна, 1986. – 40 с.

7. Jazz book. Ноты. Тексты. Гармония. – Смоленск : ООО «Синкопа», 2000. – 424 с.

8. Гусєв І.І. Джазові та естрадні п’єси українських композиторів. Для фортепіано / І.І. Гусєв, Р.Н. Рамазанов. – Вінниця : Нова Книга, 2008. – 68 с.

9. Старовинні жанри американського фольклору : альбом п’єс для фортепіано : дитяча вулична творчість, Бамбули, пісні трудового люду, балади, скрипкові мелодії, Spirichuel, Boogie-Woogie, Bluez, Jazz, Banjo / Упор. М.А. Зайко. – Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2015. – 84 с.

10. Импровизации выдающихся джазовых пианистов / Транскриптор Вл. Киселев ; Ред. В. Ерохин. – Вып. 1. – М. : Музыка, 1989. – 96 с.

11. Мелодии советского джаза (с гармоническими обозначениями) : [нотное издание] / Авт.-сост. Ю.С. Саульский, Ю.Н. Чугунов. – М. : Музыка, 1987. – 96 с.

Кожна країна намагається встановити найбільш вдалу атмосферу співробітництва з іншими країнами. Клімат прийняття між країнами світу допомагає у встановленні добрих економічних та політичних відносин і є гарантом непорушності й цілісності державних кордонів та прав людини у всесвітньому середовищі. Крім того, дуже часто країнам сектору, що розвивається, необхідні закордонні інвестиції в економіку, бо саме так вони здібні перейти до групи розвинутих країн. Саме для цього подекуди президенти країн здійснюють візити поваги до інших країн, з наміром виявити свою повагу та з очікуванням підняття свого престижу на міжнародній арені. Останнім часом одним з найкрупніших іноземних інвесторів в Україні є Японія. Саме тому окрім офіціальних візитів Президента України, 2017 було рік оголошено роком Японії в Україні. З цієї нагоди бібліотека підготувала інформревю-екскурс в культуру цієї країни «Таємниці класичної японської поезії».

Запрошуємо всіх зацікавлених запитувати книги, що становлять для вас інтерес, у працівників бібліотеки.


Березень 2017

Кожна країна у своїй вітчизняній літературі має визначну, центральну постать, яка протягом сторіч залишає відбиток у серцях багатьох людей. Таким символом нездоланної української нації, чия велич та могутність охоплює весь світ, є Тарас Григорович Шевченко, чиї твори і досі не втратили своєї актуальності и перечитуються протягом багатьох віків. Саме він є патріотичним символом України. 

Про Тараса Шевченка – славного українського Кобзаря – можна говорити безперестанно, а щоб осягнути його творчість, мабуть, і всього життя не вистачить. Генія українського народу вшановують у його день народження (9 березня), у день смерті (10 березня) та у день перепоховання поета (22 травня). До Шевченківських днів в Україні 9-10 березня бібліотека Ужгородського державного музичного училища імені Д.Є. Задора презентувала виставку-вшанування «Апостол слова України». До всеукраїнської ініціативи долучилися і студенти І курсу Ужгородського державного музичного училища імені  Д.Є. Задора, які підготували шанувальні інформревю з роботами Т.Г. Шевченка-художника та ілюстраціями з першого видання «Кобзаря» 1840 року.

Карпатська Україна 1938–1939 р. – доленосна подія в житті всього українського народу. Невеликому Закарпатському краю судилось відіграти вагому роль в історії українського державотворення. Навіть короткотривале існування цієї держави стало символом національних прагнень всього українського народу. Адже певні події, а також вчинки окремих людей можуть переважити навіть наступ багаточисельної армії і вдихнути нове життя в національну ідею. Таким видається постання Карпатської України, яка заявила на весь світ про наміри українців жити в самостійній соборній державі. 

За короткий час свого існування уряд Карпатської України намагався вирішити ряд важливих соціально-економічних і культурних питань. Почалося й формування збройних сил Карпатської України – «Карпатської Січі».

Першим Президентом незалежної Карпатської України став Августин Волошин, прем’єр-міністром – Юліан Ревай. Сойм визнав державною мовою  українську, затвердив державний гімн й державний прапор із синього та жовтого кольорів.

Того ж дня Угорщина вступила на територію щойно проголошеної незалежної держави. Сили були нерівні, невелика кількість січовиків і загонів самооборони не могли протистояти регулярними угорськими військам. Закарпаття знову стало розмінною монетою у планах великих держав, а ідеали Карпатської України було свідомо розтоптано і спаплюжено.

Карпатська Україна як держава проіснувала недовго, проте заявила світові про волелюбність українського народу, залишила свій слід в українській історії. Підтвердила, що Закарпаття є українською землею, а українці цього краю – невід’ємною частиною великої української нації.

На честь святкування Дня незалежності Карпатської України та вшанування пам’яті її оборонців, які в 1939 стали на захист проголошеної української державності на Закарпатті проти військ авторитарної Угорщини, 15 березня бібліотека запропонувала ювілейний хронометр «Карпатська Україна: сучасне бачення».

 

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише, що «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був призначений Всесвітнім днем поезії, що відзначається з 1999 року. Представники ЮНЕСКО вважають, що поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва, тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство. Поезія необхідна і для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами.

У межах популяризації поетичного мистецтва цього року бібліотека запропонувала ознайомитися з експонатами книжкових виставок «Поезія – рух душі» та «Нові імена закарпатської поезії».

Березень порадував відвідувачів бібліотеки Ужгородського державного музичного училища імені Д.Є. Задора і літературними новинками – фонд було поповнено як мистецькими виданнями – альбомами з творчим доробком закарпатських художників-класиків Йосипа Бокшая та Володимира Микити, так і прекрасними ілюстрованими розвідками про життя композитора Миколи Лисенка та оперну співачку Соломію Крушельницьку, новими навчальними, нотними, художніми виданнями, серед яких окрему увагу відведемо творчому доробку нашого навчального закладу – третьому виданню збірки про музичну культуру Закарпаття «Професійна музична культура Закарпаття». Експозицію нових надходжень подовжено на квітень, тому запрошуємо всіх зацікавлених ознайомитися з новими надходженнями в читальній залі бібліотеки!


Лютий 2017

Відповідно до Указу Президента України від 11 лютого 2004 р., 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Цей день приурочений до річниці виведення військ СРСР з Афганістану, але вшановують в Україні не тільки тих, хто пройшов через горнило афганської війни, а і всіх тих, хто брав участь в інших війнах (близько 20 тисяч військовослужбовців виконували інтернаціональний обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших «гарячих точках»). До цього дня бібліотека презентувала книжково-ілюстративну виставку «Біль Афганістану».

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови, досить молоде свято, запроваджене в листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеш пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської – мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А з 2000 року цей день відзначаємо і ми, українці.

З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови працівники бібліотеки підготували книжково-ілюстративну виставку «Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з джерел, що не міліють у народі». Епіграфом до них стали слова визначного українського письменника Олеся Гончара: «Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительна діяльність народу». Осягнути ці глибинні пласти духовності поколінь і долучитися до споглядання барв українського слова всі бажаючі могли через ознайомлення з представленими експонатами, серед яких і серйозні комплексні дослідження сучасної української мови взагалі, і розвідки окремих розділів лінгвістичної науки (ділова мова, або діловодство, культура мовлення, стилістика української мови, літературне слововживання, сучасний український правопис), і різнорідні довідкові видання.

До святкування чергової річниці з дня народження Лесі Українки, славетної дочки українського народу та поетки зі світовим ім’ям, бібліотека долучилася трьома проектами: книжково-ілюстративна виставка «Поетеса зламу століть» та виставка-портрет «Родинне коло Лесі Українки» стали окрасами читальної зали бібліотеки Ужгородського державного музичного училища імені Д.Є. Задора.

Загальний тон книжково-ілюстративній виставці задав епіграф – строфа з твору М. Бажана «Леся Українка в Сан-Ремо» (1962) : «Ви стоїте над шумом перепуття,/ на тім шпилі видючого могуття, / звідкіль промінням слів пронизується світ,/ де ви вчуваєте всю розмаїту єдність/ доріг і просторів, походів і подій,/ і в самоті своїй – свою живу причетність/ до всіх людських змагань, до всіх земних надій».

 

Виставка-портрет «Родинне коло Лесі Українки» просякнута поетичними нотами вірша Лесі «Стояла я і слухала весну»: «Стояла я і слухала весну,/ Весна мені багато говорила,/ Співала пісню дзвінку, голосну,/ То знов таємно-тихо шепотіла./ Вона мені співала про любов,/ Про молодощі, радощі, надії,/ Вона мені переспівала знов/ Те, що давно мені співали мрії».

Окрім виставок, до уваги всіх відвідувачів бібліотеки було запропоновано інформревю «Відома й невідома Леся Українка», що містить дослідження про правду й міфи з життя видатної поетеси, запропоноване Ростиславом Чопиком, кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри української літератури ЛНУ імені І. Франка; цікавинки про місця, події, речі, пов’язані з ім’ям Лесі, огляд таємниць її серця, а також фотографії різних років і рідкісні ілюстрації до творів поетеси.


Січень 2017

   Справжньою окрасою читальної зали бібліотеки під час грудня 2016 — січня 2017  стала книжкова виставка «Звичаї та обряди українського народу».  Напередодні зимових свят постає питання про майбутнє відзначення цілої низки веселих і визначних подій у житті цілого суспільства, цілого народу нашої держави, як церковних, так і світських. Цікаво, як це робили наші пращури? Чим їх святкування відрізнялося від традиційного для сьогоднішнього дня? Відповіді на ці та багато інших питань можна було знайти на презентованій книжковій експозиції. На ній були виставлені на загальний огляд такі видання:

  1. Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу / М. Грушевський. – К. : Либідь, 2006. – 256 с.
  2. Давидюк В.Ф. Первісна міфологія українського фольклору / В.Ф. Давидюк. – Луцьк : Волинська книга, 2007. – 324 с.
  3. Лозко Г.С. Коло Свароже : Відроджені традиції / Г.С. Лозко. – К. : Укр. Письменник, 2004. – 222 с.
  4. Слов’янський світ. Ілюстрований словник-довідник міфологічних уявлень, вірувань, обрядів, легенд та їхніх відлунь у фольклорі і пізніших звичаях українців, братів-слов’ян та інших народів / Упорядник О.А. Кононенко. – К. : Асоціація ділового співробітництва «Український міжнародний культурний центр», 2008. – 784 с.
  5. Українське Різдво на Мараморощині / Упоряд. О. Бевка. – К. : Етнос, 2008. – 384 с.
  6. Шкода М.Н. Традиції і свята українського народу. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007. – 384 с.

     Запрошуємо всіх бажаючих запитувати видання, що викликали інтерес, у працівників бібліотеки!

 

   День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України завершився 22 січня 1919 року. 

   Сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною. Культурні та ментальні відмінності між українцями Сходу й Заходу існували завжди, вони отримали назву «синдром Збруча», однак завжди наші співвітчизники прагли єдності. Акт возз’єднання УНР та ЗУНР – історичний факт, який показав безсилля будь-яких спроб роз’єднати український народ, протиставити українців один одному.  З нагоди святкування Дня Соборності України 22 січня в бібліотеці було влаштовано експрес-перегляди літератури за книжково-ілюстративною виставкою «В єдності наша сила», яка висвітлила віхи становлення України, біографії історичних особистостей країни і презентовано  історичний калейдоскоп «День Соборності України – символ національної єдності» , який  знайомить із подіями, що відбувалися під час з'єднання українських земель під прапором єдиної Української держави.

 

 

   Щороку 27 січня всі країни світу відзначають День пам’яті жертв Голокосту. Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни, передає «Укрінформ». Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова Верховної Ради від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття ООНівського документа.

    Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. Варто нагадати, що Голокост з грецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

   Приєднавшись до всесвітньої ініціативи, бібліотека не залишилася осторонь і підготувала до Дня скорботи документально-ілюстративний калейдоскоп «Мовчазний біль наших сердець».

 

    Цього ж дня відзначається ще одна важлива для українців дата –  річниця Битви під Крутами – важливий сюжет сучасної української історичної пам’яті, який вже давно перестав сприйматись як рядова історична подія. 29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами. Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч. Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

    Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. За кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: «Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!»І хоч подвиг Героїв Крут згодом забули більш ніж на 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано, подвиг під Крутами увіковічнений у памяті українців.

    Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті героїв Крут». У цей  день  бібліотека долучилася до святкування документально-ілюстративним реквіємом «Немеркнучі Крути» із циклу «Історичний календар».

 

   31 січня увесь світ згадував про австрійського композитора, якого по праву вважають одним з основоположників романтизму в музиці, автора понад тисячі музичних творів, серед яких 600 пісень, 9 симфоній, велика кількість прикладів камерної і літургійної музики.  Зацікавлення публіки його музикою за життя було помірним, але значно зросло після смерті композитора й витримало випробування часом, адже твори митця досі не втратили популярність і належать до найвідоміших зразків класичної музики. До 220-ї річниці від дня народження Франца Шуберта працівники бібліотеки презентують книжково-ілюстративну виставку «Чаклун австрійського романсу».