Меню розділу

Заходи

Листопад 2017

    В історії бурхливого XX-го століття Голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце.

   Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції, охопив значну частину України: Запорізьку, Донецьку, Катеринославську, Миколаївську, Одеську губернії. Причини його частково мали об'єктивний характер - посуха 1921 року, економічні наслідки першої світової та громадянської воєн. Але найголовнішими чинниками стали: крах сільськогосподарської практики тодішнього режиму, скорочення посівних площ у колишніх хлібородних районах внаслідок політики воєнного комунізму, директивні методи компартійного керівництва, яке розподіляло наявні продресурси на користь промислових центрів, передусім тих, що знаходилися поза межами України. 

   Голод 1932-33 років охопив ті ж самі регіони України, але цього разу  його спричинили,насамперед, політичні чинники. Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом.

   Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення.

   Як писав відомий американський дослідник Голодомору Джеймс Мейс, «Примусова колективізація була трагедією для всього радянського селянства, та для українців то була особлива трагедія. Зважаючи на фактичне знищення міських еліт, вона означала ліквідацію їх як соціального організму й політичного фактору, приречення на становище, яке німці зазвичай називали naturvolk («первісний народ»)».

   Створена завдяки зусиллям української діаспори комісія Конгресу США на чолі з Дж.Мейсом у 1986 р. назвала Голодомор 1932-1933 рр. в Україні геноцидом.

   Щороку  четвертої суботи листопада наша країна відзначає День пам’яті жертв голодомору 1932 – 33 років, і цього року дата припадає на 26 листопада.  23 листопада до Дня скорботи бібліотека презентувала патріотичну п’ятихвилинку «Скорботні сторінки історії України».

 

 

 


Травень 2016

25 травня в Ужгородському державному музичному училищі імені Д.Є. Задора відбувся організований бібліотекою відкритий захід – мистецький урок «Сучасні таланти України – Генрі Ягодкін та Іван Дряпаченко», присвячений двом яскравим представникам української школи класичного реалістичного мистецтва, творчі шляхи яких складаються з багатьох цікавих етапів, сюжетів та тематичних уподобань.

 

В історії українського мистецтва, на жаль, досі є багато білих плям. Забуті імена митців, забуті художні події. Але вітчизняні мистецтвознавці і за радянських часів і, звичайно, найактивніше зараз, намагаються розкрити перед шанувальниками образотворчого мистецтва всю красу і розмаїття художніх практик українських митців минулого. Ім’я Івана Дряпаченка особливо не відоме широкому загалу. За радянських часів художника взагалі було забуто і лише у 1960-ті роки, спочатку його учень Анатолій Терещенко, а згодом  мешканець с. Ковалівка Борис Литовченко спромоглися на пошукові роботи. Результатом їх розвідок стали публікації у пресі, знайдені твори майстра у приватних колекціях (які згодом було передано до музеїв). А праці відомого мистецтвознавця Валентини Рубан 1970-х та 2000-х рр.. стали першими науковими розвідками творчого доробку талановитого вітчизняного митця. Із  тих робіт, які збереглися в Донецькому, Одеському, Полтавському, Харківському художніх музеях, Національному музеї імені Шептицького (Львів), Кременчуцькому краєзнавчому музеї, Іван Дряпаченко був майстром жанрової картини – переважно це була українська тематика, хорошим портретистом, під час навчання успішно опанував міфологічні та історичні теми. Дряпаченко був майстерним живописцем і графіком, він талановито репрезентував стилістику свого часу, тільки, на жаль, його ім’я загубилося в товщі історії. Реєстр творів художника на сьогодні складає 126 живописних творів і 43 графічні, і очевидно не є повним.

Генрі Ягодкін – яскравий представник української школи класичного реалістичного мистецтва. Його творчий шлях складається з багатьох етапів, сюжетів та тематичних уподобань. Подорожі до різних країн підштовхнули митця звернутися до давньоруської теми, яка реалізувалась у етноісторичних циклах робіт. Надзвичайно цікаві його пейзажі та натюрморти. Для своїх робіт Генрі Ягодкін обирає як традиційні ракурси, так і несподівані, підмічає дрібні, але дуже важливі деталі. Красу побаченого в природі художник передає насиченими, соковитими кольорами. Обираючи, на перший погляд, непримітний для всіх мотив в пейзажі Генрі Миколайович перетворює його на справжнє свято кольору, сповнене емоцій. Для натюрмортів митець вибирає яскраві букети, пише їх на тлі наповнених повітрям просторів. Це створює відчуття легкості, яка підносить нас над повсякденністю. Майстер віртуозно працює з кольором та тоном, що робить його твори переконливо реалістичними. Глядачі одразу впізнають його роботи за яскравою авторською манерою, котра базується на академічній реалістичній школі живопису.

 

    У травні продовжено започатковану бібліотекою традицію проведення патріотичних п’ятихвилинок «Відкриваємо Україну!». Всеукраїнська програма «Відкриваємо Україну» має на меті пробудити для молодого покоління відчуття зв’язку з культурою і традиціями України через знання про шість напрямів мистецтва і про те, як вони розвивалися в Україні. Отже, кожен зможе більше дізнатися  про свою Батьківщину й відкрити її для себе через образотворче мистецтво, музику, літературу, кіно, танці і моду, а також познайомитися із загальними світовими тенденціями та їх розвитком у нашій державі. У травні в центрі уваги було художнє мистецтво України від найдавніших часів до сьогодні, видатні художники України та їх шедеври, питання про тему червневих зустрічей залишається відкритим. Запрошуємо всіх небайдужих ознайомитися з анонсом роботи бібліотеки на червень і долучитися до нашої ініціативи! А щоб усе це не залишилося просто словами,  пропонуємо розробити власні проекти, які допоможуть вам та іншим відкрити для себе нову і сучасну Україну – створену вашими руками.

 


Квітень 2016

 

25 квітня в Ужгородському державному музичному училищі імені Д.Є. Задора відбувся організований бібліотекою відкритий захід – зустріч студентів 2-го курсу з ветераном-чорнобильцем Василем Павловичем Угрином, присвячений 30-й річниці з дня страшної Чорнобильської катастрофи. Дивно, що питання, які виникли ще в часи Чорнобильської катастрофи, і досі залишаються без відповіді, окрім того, кількість запитань тільки збільшується. Зустріч зі свідком тих подій, їх учасником дозволила прояснити окремі темні плями про Чорнобильську катастрофу та з’ясувати певні питання про ядерну енергетику у світі, радіацію та радіаційний фон.

 

                У квітні бібліотекою започатковано традицію проведення патріотичних п’ятихвилинок «Відкриваємо Україну!». Всеукраїнська програма «Відкриваємо Україну» має на меті пробудити для молодого покоління відчуття зв’язку з культурою і традиціями України через знання про шість напрямів мистецтва і про те, як вони розвивалися в Україні. Отже, кожен зможе більше дізнатися  про свою Батьківщину й відкрити її для себе через образотворче мистецтво, музику, літературу, кіно, танці і моду, а також познайомитися із загальними світовими тенденціями та їх розвитком у нашій державі. У квітні в центрі уваги була державна символіка України: державний прапор, герб і гімн, питання про тему травневих зустрічей залишається відкритим. Запрошуємо всіх небайдужих ознайомитися з анонсом роботи бібліотеки на травень і долучитися до нашої ініціативи! А щоб усе це не залишилося просто словами,  пропонуємо розробити власні проекти, які допоможуть вам та іншим відкрити для себе нову і сучасну Україну – створену вашими руками.


Березень 2016

 

 

31 березня в бібліотеці відбувся відкритий захід – круглий стіл «Українська література: від невідомої класики до сучасного бестселера». Його було ініційовано для небайдужих поціновувачів української літератури; кожен бажаючий мав змогу прийти і розказати про свого улюбленого українського письменника, поета чи свій улюблений твір, поділитися власними преференціями і дати поштовх пошукам інших книголюбів. Початком заходу став арт-проект «Міст між минулим і майбутнім української літератури» – створення  книжкової скульптури, частини якої символізували класиків і авангард літературного світу, з’єднаних в єдине ціле своєрідним книжковим містком.  Найжвавіший інтерес і жваве обговорення викликали українські письменники-фантасти Марина і Сергій Дяченки та їх творчість; неординарний герой і нетривіальний сюжет, заплутані колізії розвитку і глибокий філософський смисл, краса і гармонія мовного втілення – далеко не всі окраси робіт митців. Радимо й запрошуємо відкрити власний світ української фантастики з Дяченками!