Граматика знає, як керувати навіть королями…(Ж.-Б. Мольєр.)
Покращуй грамотність – завітай у бібліотеку!
Грамотність зазвичай сприймається нами як щось належне, тому важко уявити, що чимало людей в сучасному світі живуть без базових навичок читання й письма. Щоб привернути увагу громадськості до цієї проблеми та сприяти її подоланню, у 1965 році на Всесвітній конференції міністрів освіти з викорінення неписьменності, яка проходила в столиці Ірану — Тегерані, народилася ідея Міжнародного дня грамотності. Наступного року ЮНЕСКО взяла на себе ініціативу і проголосила 8 вересня Міжнародним днем грамотності, який відзначається щороку.
Перші відомі форми людської писемності датовані приблизно 3500 – 3000 роками до нашої ери. Грамотність серед населення довгий час була тісно пов’язана із суспільним становищем — зазвичай люди, що вміли читати, належали до вищих соціальних прошарків. Вважається, що в давньому світі найбільше грамотних людей жили в Індії і Китаї, хоч перші книги, які з’явилися в цих країнах, а згодом на Близькому Сході та в Древньому Римі, були дуже рідкісними і дорогими.
Активно сприяли поширенню грамотності деякі релігії — наприклад, в ісламських країнах самостійне читання Корану для кожного вірянина було релігійним обов’язком. Схожою була ситуація з іудаїзмом, в якому важливе значення надається читанню священних текстів Танаха й Талмуда, тому грамотних євреїв в давнину було набагато більше, ніж грамотних християн.
До моменту прийняття християнства Київська Русь вже мала писемність, але хрещення пришвидшило розвиток грамотності на основі абеток глаголиці та кирилиці. При цьому грамотою оволоділи не тільки князі та бояри, а й чимало простих людей, про що є багато свідчень — написи на стінах соборів, берестяні грамоти, школи для дітей, відкриті Володимиром Великим та Ярославом Мудрим. З домонгольського періоду до нас дійшло понад 100 книг, серед яких найвідоміші — «Остромирове Євангеліє» та «Повість минулих літ».
Дедалі більше книг з’являлося і в середньовічній Європі, тому грамотних людей поступово також ставало дедалі більше, особливо серед містян, тоді як селяни мали значно менше можливостей для базової освіти. Особливе прагнення до грамотності принесла людям епоха Просвітництва. З цього часу промислове виробництво паперу витіснило пергамент і він зрештою став доступним матеріалом.
В період Реформації вірян в лютеранських країнах зобов’язали читати Біблію, тому рівень грамотності в Північній Європі став вищим у порівнянні з іншими регіонами. Ще більше пришвидшити процес вдалося індустріальній революції — механізоване виробництво потребувало більше освічених робітників, тому у Великобританії станом на 1840 рік грамотними були вже дві третини чоловіків і половина жінок.
Штучне стримування грамотності використовували як спосіб сортування людей і запобігання повстанням та революціям. Прикладом є США, де в період Громадянської війни в багатьох штатах на законодавчому рівні було заборонено навчати чорношкірих рабів читанню та письму. В подальші роки вміння читати й писати визначало, чи має людина право голосу як громадянин, і це ефективно затримувало приєднання колишніх рабів до виборців.
З історичної точки зору, за останні 200 років рівень грамотності населення світу суттєво зріс. Але при тому, що в більшості держав цей показник — від 95% і вище, в бідних країнах багато людей досі залишаються неписьменними.
Один з найнижчих показників грамотності має Нігер, де лише 19% дорослого населення вміють читати і писати. Мала кількість грамотних людей у Чаді та Гвінеї-Бісау - відповідно 22% і 30%. Про досягнення 100%-го рівня грамотності згідно з рейтингом грамотності ООН заявили Ватикан, Люксембург, Гренландія, Норвегія, Ліхтенштейн.
В Україні рівень грамотності високий — за даними ООН він становить 99,8%. Мабуть, тому ми сприймаємо вміння читати й писати як щось звичне і не замислюємося над перевагами, які вони надають. Чому так важливий цей день? Міжнародний день грамотності нагадує про значення фундаментальних речей в повсякденному житті — як важливо вміти прочитати інструкцію лікарського препарату, меню в ресторані чи інформацію на упаковці будь-якого товару.
Крім того, грамотність додає нам здоров’я — доведено, що читання, письмо та робота з числами є своєрідним тренуванням для мозку, яке зберігає молодість його клітин та зменшує шанси захворювати на хворобу Альцгеймера чи інші форми деменції в похилому віці.
Існує чимало способів покращити рівень своєї грамотності. Не соромтеся заглядати у словники – орфографічні, тлумачні, фразеологічні тощо. І, звичайно, читайте художню літературу. Регулярне читання художньої літератури не тільки поповнить ваш словниковий запас, а й сприятиме підвищенню вашої грамотності, бо краще один раз побачити, ніж сто – почути. Слово, побачене вами у книзі, запам’ятовується набагато краще, ніж почуте від товариша.
Право кожного на освіту ще на початку свого існування проголосила ООН, сформулювавши Загальну декларацію прав людини. В той час передбачалося, що до 2000 року в світі буде досягнуто 100% грамотності, і для цього приймалося чимало міжнародних документів. Ситуація з грамотністю в світі дещо покращилася, але Міжнародний день грамотності залишається актуальною подією, тим більше що зараз ми отримали нові виклики в сфері освіти через необхідність навчання в онлайн-форматі.
У межах заходу «Покращуй грамотність - завітай у бібліотеку!» студенти першого курсу ознайомилися з бібліотекою коледжу, переглянули літературу, необхідну у навчанні і представлену на виставці «Словники – твої помічники», яка проходила у читальному залі. Мета заходу – відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому і кожному студенту важливо робити свої кроки у цьому напрямку.
