Меню розділу

лютий 2018

Анонс заходів бібліотеки

Ужгородського музичного коледжу імені Д.Є. Задора

на лютий 2018 року

 

   Шановні відвідувачі і користувачі бібліотеки Ужгородського музичного коледжу імені Д.Є. Задора! Запрошуємо Вас завітати за навчальною літературою. Бібліотека  готує багато цікавого, тож ознайомтеся із планом майбутніх заходів і завжди будьте в курсі подій!

 

Протягом року

Навчайтеся! Шановні студенти музичного коледжу, бібліотека може стати вірним другом для кожного з Вас! Досить раз розібратися з мудрістю впорядкування каталогу та правилами опису книжкових карток, і Ви відкриєте двері до скарбів фонду навчального закладу. Щотижня, по п’ятницях на уроках бібліотечно-бібліографічної грамотності Ви осягнете основи роботи активного користувача бібліотеки (уроки проводяться за попереднім запитом).

Як зазначав Г. Лейбніц: «Книга – казкова лампа, що дарує людині світло на далеких і темних дорогах життя». Запрошуємо освітити собі шлях у майбутнє на виставці книжкових новинок «Золотий рудник знань» із циклу «Зупинись на хвилинку – подивись на новинку!».

До уваги викладачів! Ви постійно обмежені у вільному часі, не бажаєте витрачати додаткові кошти, але відчуваєте брак професійної підтримки? Завітайте до бібліотеки, що пропонує серію постійно діючих тематичних виставок «Професійний навігатор», а також огляди спеціальної фахової періодики.

7 лютого

Бібліотека   музичного коледжу проведе інформаційну годину «День безпечного Інтернету 2018».

З нагоди цього дня багато вітчизняних ІТ-підприємтв, громадських об’єднань започатковують різноманітні акції та ініціативи, спрямовані на забезпечення безпечного Інтернету, проведення профілактичних заходів, інформування користувачів про механізми захисту в процесі отримання інтернет-послуг, вживаються заходи щодо захисту приватного життя.

День безпечного Інтернету – це ще один привід для того, аби об'єднати зусилля держави, бізнесу і громадськості у пошуку шляхів безпечного використання Інтернету, обговорити питання інтернет-етики та інтернет-безпеки, вжити заходи з популяризації механізмів безпечної роботи в мережі, перш за все серед дітей і молоді.

Національний комітет Дня безпечного Інтернету в Україні запрошує долучитися до спільного проведення цього дня у вашій родині, колі друзів, школі, місті, організації, країні, світі.

Студенти коледжу матимуть можливість переглянути матеріали інформревю на тему: «Створюй, спілкуйся та поважай: кращий Інтернет починається з тобою».

14 лютого

  Настав час розповісти про традиції, символіку та дізнатись більше цікавих фактів про День Святого Валентина.  Валентинів день, День Закоханих — щорічне свято, яке припадає на 14 лютого. Назва походить від святого Валентина, якого згадує цього дня під час літургії Католицька церква.

Існує багато легенд  про те, як відзначають цей день в Канаді, Фінляндії, Італії, Франції, Данії, Ісландії, Нідерландах, в Канаді, США та інших країнах  світу.

Виявляється, існує ще й легенда, яка розповідає про перебування святого Валентина в Україні, а точніше в Київській Русі. Свята Ольга та Валентин, за переказами, допомогли двом молодим киянам зберегти та зміцнити свою любов. Легенда унікальна тим, що немає тут незадоволених батьків, які були проти одруження дітей, немає скандалів і примирень, зате є дух справжнього, особливого Києва. А "мораль байки", як то кажуть, така: закоханих навчили, що одружуючись, вони не повинні відмовлятись від особистого покликання. Хто зна, чи було таке насправді, але на те вони й легенди…

Зацікавились? Щоб дізнатися більше, завітайте до нашої бібліотеки о 14.10

16 лютого

Вечір-портрет на тему «Життя і творчість С.С. Гула́ка-Артемо́вського» – автора першої української опери.

Семе́н Степа́нович Гула́к-Артемо́вський (4 (16) лютого 1813, Городище – 5 (17) квітня 1873, Москва) – український композитор, співак, баритон (бас-баритон), драматичний артист, драматург, небіж письменника П. П. Гулака-Артемовського, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето опери «Запорожець за Дунаєм».

Долю Семена Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. У 1838 році, коли Гулак-Артемовський навчався у київській бурсі, на його талант звернув увагу Михайло Глінка, який шукав виконавця для партії Руслана у щойно написаній опері й узяв його з собою до Петербурга. Тут Глинка спочатку сам дає йому уроки співу, а 1839 року організовує на його користь декілька концертів, а на зібрані кошти відправляє вчитися за кордон. Побувавши в Парижі, Гулак-Артемовський виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері (1841).

У 1842 Гулак-Артемовський повертається до Петербурга, де протягом 22 років, до 1864 року є солістом російської імператорської опери в Петербурзі, а в 1864–1865 – Великого театру у Москві. Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала українською музичною класикою. Царська цензура забороняла її постановку на сцені впродовж 20 років. Уперше її поставив Марком Кропивницьким у 1884 році в трупі Михайла Старицького.

Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу Шевченкові, з яким автор товаришував з 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть» — рапсодія зі збірки із семи пісень під загальною назвою «Українська свадьба». В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 році з метою добору співаків та у 1850 році, коли гастролював з італійською оперною трупою.

 20 лютого

Круглий стіл на тему «Барвінський – один з найвидатніших музичних педагогів України ХХ ст. »

Василь Барвінський (1888-1963) є визначним представником української музичної культури XX ст. В її історію він увійшов як композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя. Чим відомий цей визначний представник української музичної культури XX століття, провідний діяч Союзу українських професійних музик, доктор мистецтвознавства, почесний доктор Українського університету в Празі.

Оцінюючи доробок композитора, слід відзначити його міцний зв’язок з традиціями української класичної музики і водночас риси сучасності, що виявляються у поєднанні з яскравим національним елементом.

Характерні прикмети музичної мови Барвінського – це безпосередність, щирість висловлення, ніжність і м’якість мелодії та гармонії, опора на українську народну пісню. Саме ці риси втілюють істотні, глибинні особливості його індивідуального почерку.

Цей митець, завдяки родинному вихованню та впливові прекрасних педагогів, що стрічались йому у житті, найважливішим для себе вважав пропагування народної музики. І саме його педагогічна творча діяльність є дуже добрим прикладом для нинішніх вчителів та учнів Дрогобицького державного музичного училища, яке носить ім’я великого українського композитора – Василя Барвінського.

20 лютого

Приєднуйтеся! На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України в Україні встановлено День Героїв Небесної Сотні, який відзначатиметься щорічно 20 лютого. День вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається відповідно до Указу Президента починаючи з 2015 року.

Про вшанування подвигу учасників Революції гідності

та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні в Україні ви зможете дізнатися з  матеріалів  газетно-ілюстративної виставки,  яку підготують для вас працівники бібліотеки.

21 лютого

Завітайте! 

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.

Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.

П’ятихвилинка інформаційна «Мови наших сусідів»

 

Щиро вдячні всім, хто давно з нами, і відкриті для кожного!