Бібліотека – мудрість всіх віків!

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек.

«Бібліотеки – це скарбниці всіх багатств людського духу»

 Г. Лейбніц

 Всеукраїнський день бібліотек відзначається в Україні щорічно 30 вересня.

14 травня 1998 року указ Президента України № 471/98 офіційно проголосив 30 вересня Всеукраїнським днем бібліотек. Так, це свято відзначається в честь великого внеску бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, необхідність подальшого підвищення їх ролі в житті суспільства.

Перші бібліотеки на території України з’явилися ще за часів Київської Русі. Тоді вони відкривалися при церквах і монастирях після прийняття в 988 році християнства. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована в 1037 році князем київським Ярославом Мудрим.  У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг — грандіозна для середньовіччя кількість. Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ ст. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі Під час монголо-татарської навали книги гинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва). На цій книзі приносили клятву французькі королі, а в даний час дають клятву президенти Франції, Остромирове євангеліє (1056-1057), два Ізборніка 1073 та 1076 рр.., Мстиславове євангеліє XII ст. У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення Галицько-волинського князівства (приблизно з ХІІІ ст). При дворі князя Володимира Васильковича — книжника і філософа — існувала величезна книжкова майстерня. З появою книгодрукування в середині XV в. відбуваються великі зміни у всьому європейському книговиданні і, звичайно, бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки придбали в XVI ст, великі книгосховища з’явилися при школах в Острозі й у Львові. У XVII ст. організована бібліотека Київської академії. У XVIII ст. значні бібліотеки мали заможні благородні пологи, козацька старшина, єпископи, монастирі, різні школи. У другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в 1914 рік мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914-му власні читальні діяли в 75% українських населених пунктів Галичини, в 1939-му мережею філій та читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики. На сьогоднішній день на території нашої держави налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед них можна виділити: Національну бібліотеку України, Національну парламентську бібліотеку України, Державну бібліотеку України для дітей, Державну історичну бібліотеку України та інші.

«Як музика не може прожити дня, щоб не взяти до рук музичного інструмента, не творити і не діставати від цього насолоди, — так людина не може обійтися без книжки».

В.О. Сухомлинський

Цікаво знати, що на території України:

Найдавнішою була бібліотека Ярослава Мудрого – перша бібліотека Київської Русі. Час її заснування невідомий. Уперше про неї згадується під 1037 р. Найстаріша діюча бібліотека – наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, заснована у 1608 р. при колегії єзуїтів.

Найкоротша назва книги. У 1968 р. Київське видавництво "Веселка" випустило окремою книжкою українську народну казку "Хо", обсягом 20 сторінок.

Пам'ятний знак на честь бібліотеки. В 1969 р. у Софійському монастирі в Києві встановлено пам'ятний знак на честь заснування Ярославом Мудрим першої на Русі бібліотеки. Скульптор – Іван Кавалеріддзе.

Найдовговічніший підручник. У 1618 р. вперше вийшов друком підручник з мови "Граматіка славенская...", створений українським письменником-полемістом Мелетієм Смотрицьким, який довгий час був єдиним підручником з мови.

Найважчий стародрук. В експозиції Державного музею книги і друкарства у Києві можна побачити "Євангіліє", видруковане в Москві 1689 р. форматом 64х40х11 см. Книга має 620 сторінок, визолочену оправу з карбованими накладними клеймами на золотому тлі. Важить 21,5 кг.

Умільці багатьох країн створили низку надмініатюрних книжок, але книжка "Кобзар", створена українським майстром М. Сядристим, – найменша у світі: її площа – 0,6 кв. мм. Це майже у 20 разів менше від найменшої японської книги. Незважаючи на мікроскопічні розміри, на сторінках "Кобзаря" ніде не порушена архітектоніка віршів, немає жодного переносу рядка.

https://chytomo.com/vyznachyly-najkrashchu-biblioteku-svitu-2021-roku/

До Всеукраїнського дня бібліотек в бібліотеці коледжу представлена тематична- виставка «Бібліотека – мудрість всіх віків!»