До 180-річчя від дня народження засновника української класичної     

композиторської школи ХІХ ст.,піаніста і хорового    диригента,

збирача пісенного фольклору, педагога та громадського діяча     

Миколи Віталійовича Лисенка

(1842-1912)

Світоч української музики

                                 «Яке щастя, що Україна має такого великого

геніального композитора».  (Іван Франко)

Микола Лисенко - засновник і одночасно легенда та вершина української класичної музики, як  Тарас Шевченко для української літератури. Його життя може бути взірцем у боротьбі за українську державність для молодих митців, твори композитора є у репертуарі багатьох українських співаків, диригентів, піаністів, хорових колективів. До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі, зокрема, виконував хор Кирила Стеценка під час Свята Злуки, опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та інші. Лисенко створив численні аранжування народної музики для голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу, а також написав значну кількість творів на слова Тараса Шевченка.

Творчий шлях Лисенка досить часто називають продовженням подвигу Тараса Шевченка. Починаючи зі студентських років, одним з основних напрямків його діяльності було збереження для нащадків культурної спадщини Шевченка. Незабутньому Кобзарю Лисенко присвятив ряд своїх творів, деяка частина творчості поета, покладена на музику композитором, потім зайняла гідне місце в культурній спадщині української нації. Культурно-просвітницьку роботу, якою за життя займався Шевченко, Лисенко продовжив і розвинув.

Віддаючи данину пам'яті Тарасу Шевченку, Лисенко став засновником нової концертної форми - змішаного концерту. У рамках цих заходів, які організовувалися щорічно з 1862 року, композитор виступав як піаніст і хоровий диригент. У програму концерту включалися не тільки його обробки фольклору і власні твори, а й творчість інших авторів, присвячена Шевченку, вірші великого поета і фрагменти театральних постановок за його творами. Після багатьох років подібні концерти глядача вже здивувати не можуть, але початок ця форма бере з Шевченкіани, яка організовувалася Лисенком. Деякі твори з “Музики до Кобзаря” Лисенка через короткий час після створення отримували вічне життя, ставали народними піснями.

Ім'я Миколи Лисенка в історії української культури тісно пов'язане з епохою, протягом якої відбувалося становлення української музики як професійного роду діяльності творчих людей. У більшості випадків Лисенко сприймається саме як композитор, але його внесок у розвиток українського театру і культурної освіти воістину величезний.  Одним тільки написанням музичних творів життєвий шлях Лисенка не обмежується. Величезну увагу він приділяв розвитку вокального мистецтва, і саме Микола Віталійович є засновником професійної творчої освіти в Україні.

Залишається загадкою, як у аристократичній атмосфері, позбавленій всього національного, а походив композитор з козацького-старшинського роду Лисенків,  виріс справжній патріот України, який усім серцем розумів простий народ, його творчість і душу. Мабуть, у часи, коли національний дух занепадає, Бог посилає тих, хто спонукає громаду до поступу. За висловом нашого сучасника – праправнука Лисенка, теж Миколи Віталійовича, теж музиканта, Микола Лисенко змінив козацьку шаблю на диригентську паличку і зброєю у боротьбі за незалежність України зробив народну пісню. Недарма великим його юнацьким захопленням було збирання народних пісень, які він записував по селах.

З іменем Миколи Лисенка  пов’язана ціла епоха в розвитку української культури. У творах митця йшлося про життя простого народу, а джерелом для творчості була народна пісня. Упродовж усього життя він збирав, записував і творчо обробляв перлини народних мелодій. Українські народні пісні звучали в операх «Утоплена», «Ніч напередодні Різдва», в опереті «Чорноморці», у «Фантазії на українські теми». Вінцем використання та обробки М. Лисенком українських народних пісень є його опера «Наталка Полтавка» за п’єсою І. Котляревського. «Наталка Полтавка», «Ніч напередодні Різдва» і «Утоплена» є першими операми, написаними за творами українських класиків, а вершиною і кращим зразком героїко-патріотичної опери стала монументальна народна музична драма «Тарас Бульба». Також композитор започаткував жанр дитячої опери — він створив три опери-казки («Коза- дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна»).

Великим завданням, яке поставив перед собою М. Лисенко, було створення національної музичної школи, що дозволило б українській музиці посісти гідне місце у світовій культурі. Лисенко сформував і збагатив майже всі існуючі в українській музичній творчості жанри, а своєю педагогічною діяльністю заклав основи вищої спеціальної музичної освіти в Україні. Гідними послідовниками творчих принципів і традицій М. Лисенка стали М. Колачевський, Я. Степовий, М. Леонтович, С. Людкевич, К. Стеценко, О. Кошиць, Л. Ревуцький та інші.

Як композитор Лисенко є засновником національної композиторської школи в Україні, його називають автором національної музичної мови.

Великий син свого народу,  він поклав власне життя на вівтар боротьби за відродження українського національного духу і свідомості. Одним з його найсильніших бажань було об'єднання нації з її подальшою боротьбою за право бути собою, вільно говорити рідною мовою і берегти власні традиції.

Лисенко прославив українську національну музику в усьому світі. Його майстерність вражала сучасників не тільки з числа співвітчизників. Іноземні критики давали виконанню маестро найвищу оцінку.  Опери, симфонії, рапсодії та інші твори зберігають актуальність через багато років після життя композитора і донині виконуються на оперних і театральних сценах багатьох країн.

У 1986 році на кіностудії Олександра Довженка знято історико-біографічний фільм “І в звуках пам'ять відгукнеться…”, присвячений сторінкам з життя композитора. В 2002 році Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом в 2 гривні на честь Лисенка. На реверсі зображено портрет композитора, на аверсі - фрагмент нотного тексту “Молитва за Україну”.

Ім'я Миколи Лисенка носять відомі в Україні заклади мистецтва та  освітньої галузі - Львівська національна музична академія, Колонний зал Національної філармонії, Харківський академічний оперний театр, Київська спеціалізована музична школа, Державне музичне училище у Полтаві. Вже декілька десятків років найпрестижнішим конкурсом в Україні, у якому беруть участь піаністи, скрипалі, співаки є конкурс імені Миколи Віталійовича Лисенка. А найголовніше, твори видатного українця не забуті, вони часто виконуються, залишаються актуальними і сьогодні, у такий скрутний для України час.

Можна з упевненістю сказати, що одним з найбільш переконливих свідчень визнання Миколи Лисенка генієм і героєм українського народу є не тільки пам'ять про нього в серцях вдячних нащадків, а й виконання творів композитора як національних гімнів. Нашим духовним гімном є його хор «Боже Великий Єдиний, нам Україну храни».

Молитва за Україну

Редакція О. А. Кошиця

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.