Меню розділу

«Голокост» – історія без прикрас…

   27 січня відзначається день пам’яті жертв Голокосту. Саме цій події присвячено захід, який сьогодні провела викладач історії Ужгородського музичного коледжу імені Д.Є. Задора Олена Анатоліївна Серкез зі студентами коледжу. Викладач розповіла про історію виникнення цієї події та, що цей День проголошено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.

   Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати 2012 року (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа.

   Ухваливши консенсусом резолюцію 60/7, Генеральна Асамблея відхилила будь-яке заперечення Голокосту як історичної події, повне чи часткове, і беззастережно засудила всі прояви релігійної нетерпимості, підбурювання, переслідування або насильства щодо окремих осіб або спільнот через національне походження або віросповідання, де б вони не ставалися.

  Дату 27 січня обрали не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.

  Голокост із давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв, яке здійснювала нацистська Німеччина та колабораціоністи протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

   Офіційно визнано, що протягом Голокосту було вбито близько 6 мільйонів євреїв, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, відразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

   Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, а й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.

   Відзначення цієї сумної дати – наша найменша данина пам’яті 6 мільйонів безвинно загиблих у вогні Голокосту, а також проілюструвати студентам  історію без прикрас, щоб у майбутньому не повторювати жахіть нетерпимого ставлення до представників інших націй та релігійної приналежності.

Методист відділення
Кузьмінська Н.Я.