Меню розділу

Сторінка практичного психолога

Ласкаво просимо на сторінку практичного психолога

Комунального Вищого навчального закладу "Ужгородський музичний коледж ім.Д.Є.Задора"

 

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ТА ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ГАРАНТОВАНІ.

 

"Великий вопрос жизни – как жить среди людей"

   А. Камю

1. Головна

Практичний психолог відноситься до педагогічного складу коледжу та здійснює організаційні, координуючі та навчально-методичні функції в галузі практичної психології серед студентської молоді.

Головною метою діяльності психолога  є надання доступних і якісних послуг у сфері практичної психології, спрямованих на збереження та зміцнення психічного здоров’я всіх учасників навчально-виховного процесу; участь у забезпеченні адаптивного і комфортного освітнього простору для студентської молоді, здійснення психолого-педагогічної підтримки становлення й розвитку особистості студента.

Кабінет психолога розташований на 2-му поверсі біля к. №26.

Тут Вас завжди готова вислухати практичний психолог – Коцур Оксана Іванівна.

На консультацію можна попередньо записатись зателефонувавши: 

+38 068 407 96 49.

 

2.Основні завдання та напрями діяльності практичного психолога

 

Серед основних напрямів роботи психологічної служби у вищих закладах освіти виділяють наступні:

- психопрофілактична робота серед студентів та викладачів;

- психодіагностична робота серед студентів;

- психокорекційна робота серед студентів  (за умови необхідності);

- консультативна робота на запит студентів, викладачів та батьків;

- просвітницька робота з роз’яснення актуальних проблем та методів психології.

Названі напрями багато в чому подібні до напрямів роботи шкільної психологічної служби, однак вони мають свою специфіку. Як зазначалося, основна мета психологічної служби у ВНЗ – сприяти особистісному зростанню та професійному становленню майбутніх фахівців. Зупинимося на ньому докладніше.

 

Особистісне зростання передбачає не лише розвиток особистості, а й прагнення людини до найповнішого вияву й розвитку своїх можливостей та здібностей. Це поняття є одним із ключових у гуманістичній психології і значною мірою збігається з поняттями “самоактуалізація” і “самореалізація”. Саме прагнення до самоактуалізації мотивує людину до розвитку і вияву своїх можливостей, вона стає вільною у виборі, свого життєвого шляху; реалізація потенцій людини своєю чергою робить її психологічно зрілою, здатною до творчої діяльності.

К. Роджерс виділяє ряд умов, необхідних для самоактуалізацїї людини: по-перше, це прийняття людини, тобто позитивне ставлення до неї, повага, віра у позитивні зміни в особі, в її розвиток; по-друге, це безумовне прийняття не лише інших, а й себе. Коли людина не приймає себе як цілісну особистість, а цінує лише ті свої переваги, що схвалюються іншими, вона відчуває напругу, тривогу, її психічне здоров’я погіршується. По-третє, важливою умовою, що сприяє самоактуалізації, є конгруентність інших, тобто їхня щирість, відсутність “маски”, психологічного захисту тощо. І нарешті, самоактуалізація передбачає емпатичне розуміння, без якого безумовне прийняття означатиме просто недиференційоване м’якосерде ставлення до всіх. Емпатичне розуміння включає проникнення не лише в думки, а й у почуття іншого, вміння дивитися на проблему, з його позиції, здатність стати на місце іншого. Виконання цих умов веде до значних змін у поведінці та особистості людини: вона починає по-іншому дивитися на себе; повніше приймає себе та свої почуття; більше довіряє собі, може краще керувати собою; стає більш схожою на ту людину, якою хотіла б бути; стає гнучкішою, не застиглою у своєму сприйманні; ставить перед собою реальніші цілі; її поведінка стає добре обдуманою; вона починає краще сприймати й розуміти інших; у неї поглиблюється розуміння себе та навколишнього; людина починає змінювати основні якості своєї особистості у кращий бік.

На жаль, дуже часто є так, що між  викладачем та студентом нема елементарної поваги та доброзичливості в стосунках. Це призводить до виникнення напруги, тривоги у студентів, особливо в ситуаціях оцінювання/контролю, до зниження самооцінки, зневіри у своїх можливостях та здібностях. У викладачів така ситуація може призводити до професійного вигорання та низької оцінки своєї компетентності. Як наслідок – ефективність підготовки спеціаліста знижується. Причиною цього, наголосимо ще раз, є передусім низька психологічна культура викладачів та студентів, відсутність ефективного психологічного забезпечення навчально-виховного процесу.

Особистісне зростання студентів виступає важливою передумовою професійного становлення особистості. Останнє, базуючись на психологічній та особистісній зрілості майбутніх фахівців, зумовлює виникнення такої необхідної складової особистості фахівця, як професійна ідентифікація. Вода розглядається нами як невід’ємний компонент професійної самосвідомості особистості, основними характеристиками якої є прийняття провідних професійних ролей, цінностей та норм, сформовані мотиваційні структури, що спонукають особистість до ефективної практичної діяльності. У свою чергу несформована професійна ідентифікація навіть при високому рівні теоретичних знань та відпрацьованих практичних умінь не дає можливості фахівцеві впевнено почувати себе у процесі виконання професійних обов’язків, актуалізує механізми психологічного захисту, а отже, й перешкоджає ефективній професійній самореалізації.

Таким чином, психологічна служба ВЗО покликана підвищувати психологічну культуру викладачів та студентів, забезпечувати належний рівень їхньої психологічної компетентності, сприяти психологічній підтримці навчально-виховного процесу та допомагати у розв’язанні різноманітних особистих і професійних проблем, які мають психологічне підґрунтя.

У зв’язку з цим можна виділити основні функції практичного психолога нашого коледжу:

- психологічне забезпечення навчально-виховного процесу;

- психологічна просвіта викладачів і студентів;

- психологічна допомога викладачам і студентам.

Коротко охарактеризуємо кожну з цих функцій.

Психологічне забезпечення навчально-виховного процесувключає такі завдання:

- полегшення процесу адаптації студентів до умов навчання. Тут найважливіше допомогти першокурснику оволодіти якісно новими прийомами навчальної та навчально-професійної діяльності, виробити потяг до самостійної роботи. Адаптація до умов навчання включає і зміну стилю спілкування з товаришами й викладачами у навчальній та позанавчальній діяльності;

- професійну адаптацію, кінцевою метою якої є професійна ідентифікація майбутніх фахівців. Професійна адаптація передбачає насамперед вироблення та вдосконалення професійно значущих особистісних якостей, стереотипів поведінки;

- засвоєння основних професійних ролей, форм спілкування, необхідних для успішного виконання майбутньої професійної діяльності; формування професійної рефлексії та професійної самосвідомості студентів;

- психологічну допомогу викладачам в їхньому професійному самовдосконаленні. Передусім це стосується налагодження ефективного контакту зі студентами, віднайдення оптимальних способів педагогічного впливу на них, вироблення доброзичливого ділового стилю спілкування, дотримання педагогічного такту, допомоги у розв’язанні конфліктів;

- допомогу молодим викладачам, особливо тим, хто не має спеціальної педагогічної освіти, в їхній адаптації до умов нової діяльності;

- допомогу студентам і викладачам у навчальних ситуаціях, що викликають значну емоційну напругу. Йдеться насамперед про іспити й заліки, взагалі про організацію роботи під час сесії, виробничої практики. Такі ситуації є емоційно несприятливими не лише для студентів, а й для викладачів, як і загалом будь-які оцінювальні ситуації. Від уміння викладача створити оптимальний доброзичливий і водночас вимогливий емоційний настрій під час іспиту великою мірою залежить об’єктивність оцінювання, задоволеність студентів отриманою оцінкою, їхня самооцінка та націленість на вивчення виявлених недоліків, та самовдосконалення.

Наступна функція психолога закладу це – психологічна просвіта викладачів та студентів – покликана підвищувати їхню психологічну компетенцію, яка своєю чергою є важливою складовою психологічної культури особистості. Основні завдання тут такі: створення психологічного лекторію для викладачів та студентів, підготовка необхідних методичних рекомендацій, популяризація літератури, бесіди на психологічні теми, організація тематичних “круглих столів” тощо.

І нарешті, остання функція – психологічна допомога викладачам та студентам. Вона має здійснюватися передусім через індивідуальні консультації, бесіди, групові тренінги, інші форми психотерапевтичної роботи. Тут основною метою є сприяння особистісній інтеграції студентів і викладачів узгодження їхніх особистих, соціальних та економічних інтересів. Важливою передумовою цього є ефективне реагування на конкретні психологічні проблеми, з якими стикається людина у своїй навчальній, професійній діяльності, в особистому житті. Це можуть бути, наприклад, проблеми, пов’язані з труднощами у навчанні. І завдання психолога – визначити причини таких складнощів, які можуть укорінюватися в когнітивній або особистісній сфері студента, та надати конкретні рекомендації з їх подолання.

Основними завданнями у справі надання психологічної допомоги викладачам та студентам є:

- консультативна допомога у розв’язанні гострих життєвих проблем, криз, внутрішніх конфліктів;

- консультативна та обмежена рамками закладу психотерапевтична допомога у виробленні адекватних форм поведінки, комунікативних умінь у різноманітних життєвих, навчальних та професійних ситуаціях;

- сприяння позитивному розв’язанню конфліктів у педагогічних колективах, студентських групах тощо.

Багато психологічних проблем пов’язано з особистим життям студентів, труднощами у спілкуванні. І нерідко вони великою мірою залежать від низької психологічної культури особистості. У цьому випадку психологічна допомога має поєднуватися з психологічною просвітою студентів. Узагалі слід зазначити, що вказані вище основні функції практичного психолога у реальній практиці тісно взаємопереплетені. Індивідуальне консультування, наприклад, може виконувати не лише функцію психологічної підтримки, допомоги, а й просвіти та психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, зокрема сприяти полегшенню адаптації до умов навчання тощо.

3.Нормативна база та інші правові документи

1) ПОЛОЖЕННЯ про психологічну службу в системі освіти України Затверджено Наказ МОН України від 22 травня 2018 року №509 : [електрон. ресурс] / Режим доступа:  http://zakon4.rada.gov.ua.

 

2) Закон України про попередження насильства в сім’ї [електрон. ресурс] /Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua.

 

3) Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» : [електрон. ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 19-20, ст.187){Із змінами, внесеними згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013}. – Режим доступа : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4999-17.

 

4) Концепція реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки: Схвалено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.01.02 № 26-р.

5) Етичний Кодекс психолога

 

4. Інша корисна інформація (статті та ін.)

 

5. Онлайн тести